Мрії, які не забрала окупація: як після повернення молодь вступає до українських університетів

Навчання в університеті не починається з першої лекції. 

Для Наталі навчання почалося з розмови про те, ким вона хоче бути. Для Олександри з обрання себе і своїх мрій. Для Олексія — з дороги з Донецька, яку він вирішив пройти сам. А для Світлани — з вибору спеціальності, яка визначатиме її професійне майбутнє.

Фахівці УМПД здійснили підготовку до повернення цих молодих людей в Україну з тимчасово окупованих територій.  І для кожного вступ до українського університету став не просто наступним етапом освіти. Це можливість повернути собі право обирати, ким бути і де будувати своє життя.

Наталі після повернення було непросто визначитися з подальшим професійним шляхом. Разом із кейс-менеджеркою та психологинею УМПД вона пройшла профорієнтаційні зустрічі, де говорили про її інтереси, здібності та освітні можливості. Команда також координувала її вступ із закладами вищої освіти та допомогла підготувати документи за спрощеною процедурою. У результаті Наталя вступила на бюджет до Львівського національного університету на спеціальність, пов’язану з міжнародною журналістикою.

Олександра повернулась разом із неповнолітньою сестрою. Дівчина обрала для себе  навчання у Харківській державній академії дизайну та мистецтв. 

Олексій повернувся з Донецька самостійно. Його батьки були проти повернення в Україну і навіть відмовилися сприяти оформленню паспорта. Попри це, хлопець продовжив рухатися вперед і вступив до Донецького національного технічного університету, навчатиметься гірництву та геоінженерії.

Світлана вступила до Маріупольського державного університету на спеціальність «Міжнародне право».

Чотири молоді людини. Різний досвід повернення. Але є те, що їх об’єднує: вони отримали можливість продовжити життя не за сценарієм окупації, а за власним вибором.

І саме тут підтримка після повернення має особливе значення. Кейс-менеджер, психолог, профорієнтація, допомога з документами, комунікація з університетами — іноді саме з таких, на перший погляд, практичних речей починається повернення до нормального життя.

Супровід Наталі, Олександри, Олексія та Світлани триває. Попереду — адаптація, нове середовище, навчання, знайомства й багато викликів.

Але найважливіше вже сталося: вони обирали власний шлях в Україні.