Це свідоме рішення – любити дитину. Досвід родини, яка усиновила 7-річного хлопчика під час війни
На початку 2023 року юристка Ірина Заремба з чоловіком взяли на виховання 7-річного хлопчика, позбавленого батьківського піклування.
Усе, що зараз робить жінка, так чи інакше спрямовано на те, щоб якомога більше українських дітей, які живуть в дитячих будинках та інтернатах, переходили на виховання в сім’ї.
Вона також є авторкою сайту #Наші діти, де розміщує інформацію, яка могла би стати у пригоді потенційним усиновлювачам, опікунам та піклувальникам.
Ірина поділилась своїм досвідом та розповіла про міфи щодо всиновлення, які можуть ускладнити процес.
Далі – її пряма мова.
Поїздка до інтернату розділила життя на “до” і “після”
Історія почалася на День Святого Миколая у 2016 році. Мені запропонували поїхати в будинок дитини у Київській області разом з волонтерами. Та поїздка розділила моє життя на “до” і “після”.
Я сиділа на дивані в інтернаті, коли мене обступило кілька хлопців. Вони всі були дуже голодними, тільки не до солодощів та подарунків, які ми привезли, а до живого спілкування. Для мене це стало великим відкриттям. Я вийшла з інтернату виснажена, зла і розчулена водночас. Бо розуміла, що ці діти залишаються за стінами.
Але ж діти не мають жити ізольовано! А потім вони виходять у світ і чого можна від них чекати, хто їх навчить, як жити в цьому соціумі?
 |
| Усі фото надані Іриною |
Інтернатське середовище – це “дідівщина”, часто ламання тонких і спокійних душ.
Спочатку чоловік не готовий був прийняти в родину дитину, тому я просто робила те, що могла сама.
У липні 2022 року з колегою адвокаткою Євгенією Мегріш записали перший подкаст про усиновлення. Це, фактично, адвокація виховання прийомних дітей у своїх родинах. Вивчаючи тему, набуваючи і підтримуючи все більше зв’язків у цьому полі, я підійшла і до власної історії усиновлення. Але і зараз, коли з нами вже живе дитина, робота з іншими дітьми, з благодійними організаціями лише набирає обертів.