До 2026 року до 95% усіх дітей-сиріт в Україні можуть виховувати у родинах

У коментарі РБК-Україна Дар’я Касьянова, голова правління “Української мережі за права дитини” і національна директорка з розвитку програм “СОС Дитячі Містечка Україна” розповіла про Стратегію щодо забезпечення права кожної дитини на зростання в сім’ї. Її  вже у квітні презентують представникам Єврокомісії, а до червня мають прийняти й почати реалізовувати.

«По суті в реформу (деінституціалізації, – прим.ред) вкладене те, що ми робимо багато років. Зусилля мають спрямувати на підтримку дітей в сім’ях біологічних, а якщо немає такої можливості, то в сім’ях прийомних. В новій стратегії врахована поточна ситуація – нові виклики війни. Це й депортовані, незаконно переміщені діти. Часто буває, що примусово вивезених дітей немає до кого повертати, тому їм треба шукати родини. А після повернення вони теж потребують послуг на рівні громад – медичних, соціальних, освітніх», – каже Касьянова.

Експерти сподіваються, що за реформою ДІ прийдуть реальні гроші і реальний контроль за виконанням стратегії.

«Раніше реформа була формальною, ні грошей, ні фахівців для її втілення не було. Вона не виконувалася, як було заплановано. Були тільки окремі ініціативи», – додає співрозмовниця.

Є вірогідність, що інституційні заклади будуть проти змін, оскільки в них будуть обмежені можливості для фінансування. Втім, на думку Касьянової, ці заклади мають бути напряму долучені до реформи. Країни, які вже реалізували такі зміни, робили профільні заклади партнерами реформи.

«Ідея не в тому, щоб закрити заклади. На базі них можна зробити саме те, що потрібно громаді. Багато де не вистачає дитячих садочків, центрів реабілітації, наприклад. Важливо закривати потреби дітей і їх сімей. Якщо персонал закладів не буде долучений до реформи, ми знову на жаль стикнемося з супротивом, і вони можуть стати в опозицію. Натомість вони мають стати частиною змін», – впевнена експерт.

Якщо реформа почнеться, до 2026 року частка дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в родинах, має зрости до 95% від загальної кількості. Також прогнозують, що кількість дітей, які отримують інституційний догляд і виховання, зменшиться на 60%, а дітей віком до 3 років – на 80%. На третину більше дітей з особливими освітніми потребами або з інвалідністю отримуватимуть послуги там, де живуть.