Ізоляція замість підтримки: що не так із законом про реабілітацію військових в дитячих спецшколах
Нещодавня розмова на “Громадському радіо” з радницею з адвокації ГС «Українська мережа за права дитини» Анастасією Степулою привернула увагу до проблемного закону, що дозволяє реабілітацію військових у спеціальних школах — колишніх інтернатах для дітей з особливими освітніми потребами.
У чому суть проблеми?
Законопроєкт передбачає надання реабілітаційних послуг для військових у спеціальних школах. Ідея виникла через те, що ці заклади нібито мають фахівців та обладнання. Однак, як пояснює Степула, на практиці це не так:
«В Україні близько 270 спеціальних шкіл, всього у трьох з них є достатнє обладнання і фахівці».
Чим це загрожує?
По-перше, це небезпечно для дітей, бо порушує їхній безпечний навчальний простір.
По-друге, це небезпечно для самих військових, адже, за словами експертки:
«На папері все організовано, але насправді жодної реабілітації надати їм не можуть».
Ще один ризик — знищення послуг у громадах
Коли реабілітацію “переносять” у спеціальні школи, це створює ілюзію, що допомога вже існує. У результаті місцеві громади не розвивають власні реабілітаційні послуги, які мали б бути доступні там, де живе ветеран.
«Військові повертаються до місць свого проживання… і повинні отримувати послуги там, де вони живуть», — наголошує Степула.