Дорожня карта у сфері забезпечення прав та найкращих інтересів дитини
Розроблена ГС «Українська мережа за права дитини» у партнерстві з Міжнародним фондом «Відродження», у межах проєкту «Поверни Україну для всіх дітей».
У 2023 році фахівці УМПД розробили Дорожню карту у сфері забезпечення прав та найкращих інтересів дитини за участі дітей, молоді, надавачів соціальних послуг та провідних експертів організацій громадянського суспільства (ОГС). Вони висловили свої думки на 5 фокус-групах. Також у документ покладені принципи міжнародних документів: Конвенції ООН про права дитини, Європейської стратегії з прав дитини, Європейської гарантії щодо дітей, Стратегії ради Європи з прав дитини.
Дорожня карта допоможе сформувати гармонійну концепцію майбутньої системи захисту прав дитини та відображатиме спільне бачення інститутів громадянського суспільства, що працюють у сфері захисту прав дитини – 33 громадських організації та благодійних фондів членів УМПД.
Компонент 1
«Культура сприйняття дитини в суспільстві»
Досліджень на дану тематику в Україні є достатньо, але більшість з них не стосується сучасного періоду. Загалом можна припустити, що нинішнє ставлення до дитини в Україні обумовлене як розвитком концепту прав людини в світі, так і перебуванням у складі інших держав, часто тоталітарних і не демократичних.
Компонент 2
«Законодавство і політики»
Практично кожне дослідження у сфері захисту прав дитини містить посилання на один чи декілька нормативно-правових актів, а також здебільшого пропонують шляхи їх удосконалення. Проте, в контексті нашої роботи ми вирішили проаналізувати систему загалом, її загальну рамку, а решта законодавства, яке є фактично похідним, розглядається, зокрема, в інших розділах цього звіту.
Компонент 3
«Урядування (управління системою)»
Міністерство соціальної політики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері, зокрема, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, а також здійснення державного контролю за дотриманням прав дітей. Тобто є головним уповноваженим органом державної влади у сфері захисту прав дитини.
Компонент 4
«Дані і аналітика»
Не зважаючи на те, що Україна є досить прогресивною країною в контексті інформаційних технологій та відкритих даних, на сьогодні немає інформації навіть щодо загальної кількості дітей в Україні, не кажучи вже у розрізі віку, статі, порушень розвитку, потреб тощо. Звісно, в умовах воєнного стану і після масового переміщення населення після повномасштабного вторгнення навіть орієнтовні дані важко акумулювати, але до лютого 2022 року в системі не було релевантних даних.
Компонент 5
«Людські ресурси»
Брак людських ресурсів як у кількісному, так і в якісному вимірі у сфері захисту дитини та надання їм послуг є однією з найгостріших проблем вже багато років. Найчастіше в дослідженнях описується проблематика людських ресурсів у сфері надання соціальних послуг.
Компонент 6
«Фінансове забезпечення»
Досвід впровадження реформ у сфері захисту дитини чи надання їм послуг показує, що, як правило, не зважаючи на численні стратегії, концепції, плани заходів і навіть державні програми всі вони не впроваджуються саме через недостатність або й відсутність фінансової підтримки з державного бюджету. Тому що жодні громадські ініціативи, підтримка донорів чи навіть активна позиція місцевої влади не здатні конкурувати з відсутністю політичної волі, яка насправді має проявлятися не словом, а ділом – фінансовим забезпеченням.
Компонент 7
«Послуги для дітей та сімей з дітьми за місцем проживання»
Виняткове значення послуг для дітей та сімей з дітьми в громадах за місцем проживання напевно розуміють вже всі стейкголдери і експерти. Тому цьому питанню приділяється багато уваги в дослідженнях. Варто зазначити, що мова йде про різні види послуг: соціальні, освітні, медичні, реабілітаційні тощо.
Компонент 8
«Догляд поза біологічною сім’єю»
Деінституціалізація або реформа системи інституційного догляду і виховання дітей є найбільш гострою проблемою в системі захисту дитини, а тому найчастіше досліджуваною впродовж останніх років. Проте, якщо говорити про догляд поза біологічною сім’єю, то це може бути в патронатній чи прийомній сім’ї, дитина може бути усиновлена, передана під опіку чи піклування або влаштовано до дитячого будинку сімейного типу.
Компонент 9
«Організація захисту, попередження і реабілітація дітей у контакті з законом»
На жаль, як би добре не працювала система захисту дитини у всіх компонентах, уникнути ситуацій, коли діти долучені до правосуддя, неможливо. Це може бути як під час розлучення батьків чи прийняття рішень про позбавлення їх батьківських прав, так і як наслідок скоєння правопорушення. За будь-яких причин важливо забезпечити дотримання прав дитини, проте на практиці є з цим труднощі.
Компонент 10
«Координація, взаємодія та перенаправлення»
Ми поділяємо позицію ЮНІСЕФ, що відносини та взаємодія між усіма компонентами та суб’єктами всередині системи захисту дитини є найважливішими, оскільки саме результати цих взаємодій складають систему. Також міжнародні експерти вважають координацію між секторами та рівнями, включаючи регулярні системи перенаправлення тощо, необхідним компонентом ефективних систем захисту дітей. Тому виділили всі типи відносин між різними компонентами системи – як окремий, рівноцінно важливий компонент.