Масове викрадення українських дітей росією: свідчення, масштаби та боротьба за повернення додому
Дарія Касьянова, голова правління Української мережі за права дитини і програмна директорка благодійної організації «СОС Дитячі Містечка в Україні», підтверджує системність проблеми викрадення українських дітей. В інтерв’ю theTrumpet вона розповіла, що вже у квітні 2022 року почали надходити звернення про дітей, що залишаються на окупованих територіях.
“І з часом ми отримали нову інформацію про те, що деякі діти були переміщені на територію росії. І, звичайно, це не було для нас чимось новим, тому що у 2014-2015 роках ми стикалися з такими випадками. Але у 2022 році це була величезна кількість дітей, які залишалися на окупованих територіях, і було дуже важко перемістити цих дітей на підконтрольні Україні території”, – зазначає Касьянова.
Вона додає, що станом на 2022 рік “ми, як СОС Дитячі Містечка, а потім Українська мережа за права дитини, повернули з території росії понад 38 дітей разом з їхніми батьками або законними представниками цих дітей”. Однак, за її словами, з 2024 року повертати дітей стало значно складніше та небезпечніше для батьків, оскільки “в деяких випадках батьки мали штамп про депортацію з території росії”.
Дарія Касьянова підкреслює, що всі українські діти, які перебувають на окупованій території (понад 1 мільйон 60 тисяч), ризикують бути депортованими. Особливо це стосується дітей-сиріт або тих, хто втратив батьків. У цих таборах активно ведеться пропаганда та “військова система освіти”, де дітей навчають забувати українську мову та історію. “Багато дітей розповідали про дуже велику машину пропаганди, що цим дітям не потрібна їхня країна, не потрібні їхні батьки, і це неправда”, – говорить вона.
Існують також докази, що старших дітей (16-17 років) “залучали до якихось груп або заходів, військових заходів”, а дехто навіть отримував повістки до російської армії. Касьянова підтвердила, що є випадки, коли молоді люди з окупованих територій, яких Росія використовувала як солдатів, гинули на війні.