Дата публікації:

Як дорослі вбивають майбутнє чи НЕщасливе дитинство Київщини

Напередодні святкування Дня усиновлення, в рамках реалізації проєкту «Зміцнення потенціалу громадських організацій задля моніторингу дотримання прав дитини в Україні – фаза ІІ» 18, 19, 20 та 24 вересня експертами Громадської спілки «Українська мережа за права дитини» разом з представниками Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства соціальної політики України за підтримки Дитячого Фонду ООН «ЮНІСЕФ» Україна було здійснено моніторингові візити до закладів та установ Київської області.

Враховуючи, що попередні візити по Київській області, які проводились наприкінці 2018 року, висвітлили цілу низку проблемних, а іноді відверто жахливих фактів щодо порушення прав дитини, було прийнято рішення поставити даний регіон на повторний моніторинг. Для чого? Для того, щоб подивитись, що зроблено, які уроки винесено, як змінилася ситуація, чи захищені діти Київщини від свавілля, непрофесійності та небажання дорослих бачити дитячу біду, в першу чергу тих дітей, які залишились поза межами сімейного оточення.

Експертами перевірено наступні заклади, установи та організації:

– благодійну організацію «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Нова Надія» (Іванківський район, с. Коленці);
– благодійну організацію Дитячий соціально-реабілітаційний центр «Сонячне світло» (Броварський район, с. Требухів);
– дитячий будинок «Центр захисту дітей» Славутицької міської ради Київської області;
– службу у справах дітей Славутицької міської ради;
– міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Славутич;
– комунальний заклад Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква»;
– комунальний заклад Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» (Сквирський район, с. Великополовецьке);
– службу у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації.

Всі експерти були впевнені, що після зробленого детального аналізу ситуації за результатами минулорічних візитів, гучних нарад, обіцянок керівництва області виправити стан справ, вжити необхідних заходів задля захисту прав кожної конкретної дитини, після проголошення в Київській області 2019 року «Роком дитини», дорослі знайдуть можливості, час та бажання задля забезпечення гідного і захищеного дитинства.

Проте не так сталося, як гадалося. Жахливі умови утримання та виховання дітей у «Центрі соціальної підтримки дітей та сімей «Нова Надія» Іванківського району, повне невігластво його директора та працівників, відсутність знань норм діючого законодавства з боку начальника та фахівців Служби у справах дітей Славутицької міської ради, байдужість до долі дітей і небажання належним чином виконувати покладені державою обов’язки з боку профільного заступника Славутицького міського голови, глибока непрофесійність працівників Славутицького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, повна відсутність співпраці служб у справах дітей, місцевих надавачів соціальних послуг між собою та з керівництвом інституційних закладів, де перебувають діти – ось далеко не повний перелік побаченого.

Сьогодні експертам стало цілком очевидно, чому Київщина опинилась в такому жахливому стані. Перевірка Служби у справах дітей та сім’ї Київської облдержадміністрації – це приклад того, як НЕ можна працювати. Члени моніторингової групи побачили найгірший в Україні приклад роботи обласної служби, яка зобов’язана забезпечувати захист прав дитини.

Перевіряти фактично не було що. Про системність та професійність навіть не йшлося. Планування та робота щодо соціально-правового захисту дітей, здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей у закладах, здійснення координації та методологічного забезпечення діяльності місцевих органів виконавчої влади взагалі відсутня, новостворені ОТГ не мотивуються, не контролюються і лишаються без служб у справах дітей. Аналіз індивідуальних випадків порушення прав дитини та статистичних показників взагалі не проводиться, наради не скликаються, фахівці не навчаються, професійні кадри втрачаються.

Замість цього в наявності  – нахабність та агресивність у поведінці, дилетантизм, незнання та небажання вивчати вимоги законодавства, в деяких моментах аж до професійної непридатності, нездатність організувати роботу, відсутність розуміння завдань, які зобов’язана виконувати саме обласна служба у справах дітей.

Для керівництва області проблеми дітей не стали пріоритетом. Фактично, після минулої перевірки та гучних обіцянок не зроблено для виправлення нічого. На колегіях облдержадміністрації питання захисту прав дитини не заслуховувались, координаційна рада давно припинила своє існування, регіональна робоча група з запобігання та протидії насильству над дітьми останній раз збиралась у 2018 році. Можна нескінченно довго перелічувати проблеми обласної служби, проте саме їх наявність безпосередньо впливає на долю багатьох дітей регіону.

Вже проголошено забагато гасел щодо щасливого дитинства та про те, як ми швиденько скоротимо інтернатні заклади і саме після цього, буквально завтра, з якогось дива настане для дітей оте «яскраво намальоване» популістами та високопосадовими піарщиками світле майбутнє. А воно чомусь все не настає. А ситуація з кожним роком стає схожою на забуте, брудне дно.

Але ж на тому дні діти! Їх багато, а дитинство швидко минає. І далеко не кожній дитині, яка потрапила в біду, може пощастити потрапити до чудового соціально-реабілітаційного центру «Сонячне світло» в Требухові (на заглавному фото), де повага до дитини, її захист, задоволення її індивідуальних потреб є головним пріоритетом в роботі.

Час плине. Чи буде реакція на виявлені порушення прав дітей з боку новопризначеного губернатора і чи стане коли-небудь дитинство на Київщині щасливим – покаже час.

ПІДПИСАТИСЬ НА НОВИНИ
Піднятися вгору