Члени правління Української мережі за права дитини взяли участь у Міжнародній конференції з питань відновлення України #URC23 (Ukraine Reform Conference).

«We will stand with Ukraine as long as it takes — Ми будемо з Україною доти, доки буде необхідно». Цією фразою Галина Постолюк — членкиня правління Українська мережа за права дитини, директорка БО Надія і житло для дітей – підсумувала почуте на Міжнародній конференції з питань відновлення України #URC23 (Ukraine Reform Conference), яка 21-22 червня відбулася у Лондоні.

 «Чи було про дітей на конференції в Лондоні? – запитує себе пані Галина. – Так, я почула речі, на які ми, громадські організації, сподівалися впродовж десятків років і докладали для цього чимало адвокаційних зусиль».

Звичайно ж основний фокус Конференції був на відбудові фізичної інфраструктури, залученні приватного сектору у відновлення української економіки, енергетики тощо. Разом з тим експертка зауважує появу сторони інклюзивності, якої раніше не було в нашій реальності:

 «Практично всі лідери, що брали участь в конференції, говорили про будівництво країни, яка буде інклюзивною для всіх громадян, включно з дітьми і людьми з інвалідністю».

Пані Галина поділилася з колегами думками промовців, які говорили саме про дітей: 

«Безпосередньо про дітей йшлося на сесії з розвитку людського капіталу, на якій Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович озвучила бачення системи соціального захисту, в якій чільне місце відводиться соціальним послугам, реабілітації дітей з інвалідністю, оптимізації виплат, які надаються сім’ям, розвитку сімейних форм виховання.

Дар’я Касьянова від імені громадських організацій говорила про необхідність деінституціалізації, участь неурядових організацій у плануванні рішень і наданні послуг сім’ям та дітям».

«Відрадно було чути слова міністра Ендрю Мітчела (Andrew Mitchel) про те, що уряд Великобританії підтримуватиме (!) реформу опіки дітей в Україні, спрямовану на те, щоб всі діти, в тому числі діти з інвалідністю, зростали в люблячих сім’ях».

Громадські організації теж мали можливість сказати кілька слів. У свої три хвилини Галина Постолюк вклала найважливіше:

• критична необхідність реформи через ризики, що зростають, втрати дітьми батьківського піклування і збільшення кількості дітей в інституціях через втрату рідних, бідність, травматизацію батьків і дітей, відсутність роботи;
• унікальні можливості для системної реформи – асоціація з ЄС, міжнародна підтримка, політична воля, задекларована Президентом;
• попередні спроби деінституціалізації не досягли бажаних результатів, зокрема через фрагментарний підхід замість системних змін, що включають політики, законодавство, перерозподіл фінансів, керуються кращими вітчизняними і міжнародними практиками;
• потрібні міжнародні інвестиції в розвиток послуг, допомогу сім’ям;
• ми не маємо права провалити реформу. В час, коли наша країна бореться за свою свободу, не можна допустити, щоб діти зростали в місцях, позбавлених волі.

До підготовки додаткового заходу в рамках конференції, де йшлося про реформу захисту і опіки дітей в Україні (23 червня), за словами пані Галини, долучилася і її організація Надія і житло для дітей, а також керівники міжнародних інституцій від ЄС, ООН, FCDO, ЮНІСЕФ, які підтвердили готовність підтримувати реформу:

 «Для мене особливо важливим був виступ Віцепрезидентки Європейської комісії Дубравки Шуїця про прямий зв’язок деінституціалізації дітей і осіб з інвалідністю з процесом асоціації і підтримку ЄС. Діти (з інституцій), які повертатимуться в Україну, мають повернутися в реформовану, безпечну систему прийомної опіки, піклування і турботи в громаді. Ось чому Європейська комісія допомагатиме Україні впроваджувати реформу, в основі якої підхід, що базується на правах дитини”».

Зараз ми маємо унікальну можливість побудувати нову систему для дітей і позбутися інтернатів, – цієї думки тримається і Галина Постолюк, і більшість її колег. Результат – наші спільні зусилля:

 «Чи скористаємося ми цим шансом, залежить від того чи зможемо ми усі (державні службовці, депутати, НГО, університети, практичні працівники тощо) працювати разом, відмовитися від стереотипів, думати по-іншому, слухати дітей і батьків, впроваджувати те, що працює для кожної окремої дитини – рішення, моделі послуг, фаховість працівників абощо».

Фото – фейсбук Галина Постолюк

Пам’ятну мить з Борисом Джонсоном зафільмувала Дар’я Касьянова