Повернення на територію України чотирьох дітей з батьками
Цього разу на територію вільної України вдалося вивезти цілу сім’ю: чотирьох дітей з батьками. Діти – Костик (8 років), Максим (7 років), Андрійко (5 років) та їх однорічний братик Дамір, який народився у квітні 2022 року. З початку повномасштабного вторгнення родині довелося жити на тій частині Херсонської області, яка поки що залишається під окупацією. Вивезення стало можливим завдяки зусиллям Українська мережа за права дитини (УМПД) та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Це – звичайна сім’я, яка через два місяці великої війни намагалася виїхати з окупованої Херсонщини – з немовлям і ще трьома маленькими дітьми на руках. Їхали власною автівкою. Але їх не пропускали. Зрештою в них закінчився бензин, і вони вирішили повернутися. Рішення виявилось рятівним. Адже, щойно повернувшись, дізналися: колону, з якою вони рухалися, розстріляли.
Родина довго не могла виїхати: не було змоги, зокрема, фінансової.
Старші хлопчики ходили до школи. Звикли писати українською мовою, а треба було призвичаюватися до російської. І взагалі їм важко було навчатися російською. Пережили специфічний стрес. Утім це діти, і вони намагалися пристосуватися.
Зрештою батьки звернулися по допомогу до УМПД і вирішили їхати.
«Дорога додому була довгою. У них зламався автобус, вони довго стояли на кордоні, під дощем. Але їм пощастило, що в них четверо дітей: їх не так довго й ретельно перевіряли, як зазвичай перевіряють інших. Кажуть, коли побачили український кордон, почали плакати. Як і всі, хто повертається з депортації, рятується з окупації», – розповідає Олександра, фахівчиня соціальної роботи в проєкті «Шлях додому», яка вела цей випадок повернення і зустрічала родину з потягу.
Херсонці приїхали в Івано-Франківськ до родичів. Починатимуть з нуля. Відправлять дітей до української школи і садочка. Будуть шукати нове житло і жити – жити наново. Бо залишатися там, де стали на ноги самі й народили дітей, вже не було змоги – почалися сильні обстріли.
«Коли виїжджали з окупації, нікому не казали – ані мамі, ані бабусі. Бо знали, що їх ніхто не відпустить. Хотіли не істерики, а підтримки, на яку не могли сподіватися, – говорить Олександра. – Тому, коли перетнули кордон і повідомили нам, тоді вже сказали родичам. А від нас почули моє улюблене: “Вітаємо вдома!”»
===
«ШЛЯХ ДОДОМУ» – проєкт, спрямований на пошук і повернення дітей, переміщених в рф або на непідконтрольні уряду України території, а також на возз’єднання сімей, діти з яких опинилися в окупації без батьків. Проєкт реалізує Українська мережа за права дитини в партнерстві з Міжнародною гуманітарною організацією Save the Children in Ukraine.
Також нашими партнерами є: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Благодійний фонд EDUKIDS, Медійна ініціатива за права людини.
Долучайтеся до проєкту «ШЛЯХ ДОДОМУ» і Ви – зробіть посильний внесок у справу повернення дітей, адже це потребує чималих ресурсів.
Тисніть кнопку ПІДТРИМАТИ НАС на цій сторінці:
Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обов’язково відображають офіційну позицію Save the Children.