Позиція Української мережі за права дитини щодо неприпустимості шлюбів до 18 років

Позиція Української мережі за права дитини щодо положень проєкту нового Цивільного кодексу України, які передбачають право на реєстрацію шлюбу у разі вагітності дівчини або народження нею дитини з досягненням чотирнадцятирічного віку

На розгляд Верховної Ради України внесено проєкт оновленого Цивільного кодексу України, який містить положення, що фактично допускають можливість легітимації шлюбів із участю дітей, які не досягли 18 років, зокрема у зв’язку з вагітністю або народженням дитини з досягненням чотирнадцятирічного віку.

Українська мережа за права дитини послідовно стоїть на боці дітей та виходить із того, що у сфері захисту прав дитини є неприпустимими будь-які компроміси, які можуть становити загрозу безпеці, розвитку та добробуту дітей.

Зазначені положення суперечать міжнародним стандартам у сфері прав дитини та прав жінок, а також усталеним найкращим практикам, яких дотримується Україна як держава-учасниця відповідних міжнародних договорів.

Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок та Комітет ООН з прав дитини у Загальному коментарі №31 зазначають: «Дитячий шлюб, також відомий як ранній шлюб, – це будь-який шлюб, в якому хоча б одна зі сторін не досягла 18-річного віку. Дитячий шлюб вважається формою примусового шлюбу, оскільки одна або обидві сторони не висловили повної, вільної та усвідомленої згоди» (п. 20).

Крім того, у своїх заключних зауваженнях до України Комітет ООН надає рекомендацію внести зміни до національного законодавства з метою скасування будь-яких винятків щодо мінімального віку вступу в шлюб, який має становити 18 років як для жінок, так і для чоловіків, а також впроваджувати інформаційно-просвітницькі заходи та забезпечувати доступну й інклюзивну освіту з питань сексуального та репродуктивного здоров’я і прав, включно з освітою щодо сучасних методів контрацепції, для дівчат і хлопців підліткового віку з метою запобігання ранній вагітності як одній з основних причин дитячих шлюбів.

Запровадження норм, які допускають шлюб до 18 років, не вирішує проблему ранніх вагітностей чи сексуального насильства щодо дітей, а навпаки — створює ризик їхньої нормалізації, приховування та повторення. Особливе занепокоєння викликає становище дівчат з інвалідністю, які перебувають у групі підвищеного ризику щодо сексуальної експлуатації, примусу та тиску через системну дискримінацію та соціальну ізоляцію.

Що має бути пріоритетом державної політики?

Ми переконані, що реагування на проблеми ранніх вагітностей, сексуального насильства щодо дітей та демографічні виклики має здійснюватися шляхом посилення превентивних і підтримуючих заходів, а не через зниження стандартів захисту прав дитини.

Беручи до уваги міжнародні стандарти та рекомендації ВООЗ щодо запобігання ранній вагітності та несприятливим репродуктивним наслідкам серед підлітків, Українська мережа за права дитини наголошує на необхідності зосередитися, зокрема, на таких кроках:

• Запобігання дитячим шлюбам через впровадження програм, спрямованих на розширення прав і можливостей дівчат, усунення гендерних бар’єрів у доступі до освіти та економічних можливостей, а також залучення сімей і громад до формування безпечного, гендерно рівного середовища, у якому дитячі шлюби є неприйнятними;
• Забезпечення потреб і прав вагітних дівчат і мам-підлітків через впровадження комплексних програм, спрямованих на розширення прав і можливостей дівчат та надання їм соціального супроводу, підтримки та консультацій на всіх етапах — від вагітності до повернення до навчання і розвитку життєвих навичок;
• Розширення доступу підлітків до контрацепції та підтримка її свідомого й регулярного використання через подолання гендерних стереотипів і шкідливих соціальних норм, зменшення фінансових бар’єрів у доступі до сучасних засобів контрацепції та забезпечення системної, науково обґрунтованої й віково-відповідної просвіти у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я для дітей і підлітків.

Українська мережа за права дитини закликає народних депутатів України не допустити ухвалення проекту нового Цивільного кодексу в цій редакції та забезпечити приведення законодавства у повну відповідність до міжнародних стандартів у сфері прав дитини.

Керуючись законами про доступ до публічної інформації та звернення громадян, які гарантують участь громадськості на етапі підготовки та обговорення нових законодавчих ініціатив, вважаємо за необхідне авторів та профільний комітет залучити фахові громадські організації та їх об’єднання, які системно працюють у сфері прав дитини та мають практичний досвід вирішення проблем дітей і сімей, для доопрацювання законопроекту оновленого Цивільного кодексу України для забезпечення найкращих інтересів кожної дитини в Україні.

Варто наголосити, що питання дитячих шлюбів — не єдина проблемна тема, яка потребує належної уваги. Обмежене залучення фахівців до обговорення та напрацювання рішень суттєво підвищує ризик ухвалення кроків, здатних мати негативні наслідки для дітей. У таких умовах держава втрачає можливість своєчасно виявляти порушення прав дитини, оперативно реагувати на загрози та забезпечувати ефективний захист її інтересів. Окремі норми при цьому суперечать європейським стандартам у сфері захисту прав дитини, що додатково посилює потребу в їх перегляді та приведенні у відповідність до міжнародних зобов’язань.