Проблема торгівлі людьми стосується кожного, і дітей теж
За даними Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні за 30 років незалежності від торгівлі людьми в Україні постраждали понад 300 тисяч людей. Найменшій постраждалій, якій МОМ надавали допомогу, було 3 роки, а найстаршій – 83 роки.
До Європейського дня протидії торгівлі людьми (18 жовтня) ГС «Українська мережа за права дитини» поговорила з Дарією Пашинцевою, координаторкою проєктів та адміністративною менеджеркою ГО «ВГЦ “Волонтер”». Вона працює з проєктами з підвищення рівня обізнаності з питань безпечної міграції, працевлаштування та протидії торгівлі людьми серед учнівської та студентської молоді.
Які ознаки торгівлі людьми?
На жаль, в умовах воєнного стану збільшився ризик потрапляння українців у ситуації торгівлі людьми. Як за кордоном, так і всередині країни. Зокрема, у групі ризику ті, хто вимушено переїхав із зони бойових дій в інші громади, отримали тимчасовий прихисток в Європі чи інших країнах й шукають роботу.
Тільки за перші шість місяців 2023 року прокуратура розслідує 590 випадків, пов’язаних з торгівлею людьми. Україна одна в перших з країн Європи встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (стаття 149 Кримінального кодексу України).
За словами Дарії Пашинцевої, одним із видів торгівлі є примусове жебрацтво. Наприклад, коли дітей примушують просити милостиню на вулиці.
«Також дітей можуть примушувати працювати. Коли ми бачимо дітей у містах, які продають квіти чи сувеніри, – розповідає Дарія, – Чи дозволена дитяча праця? Звичайно, ні. Чи маємо ми це толерувати? Теж ні. Діти мають вчитися, а не працювати. Проте тут потрібно розрізняти, коли дійсно є факт порушення, чи коли це ситуативно, щоб заробити собі на морозиво».
Дарія радить одразу викликати поліцію (номер 102), якщо ситуація схожа на примусове жебрацтво чи трудову експлуатацію.
«Не втручаємося самостійно – це питання нашої безпеки. Ми маємо повідомити про ситуацію поліції, описати, що бачимо неповнолітніх або малолітніх дітей. Тоді вже поліція має відповідати на виклик, залучити фахівців із соціальної роботи чи інших спеціалістів», – розповідає Дарія.
Також крім примусового жебрацтва існує досить великий спектр експлуатації дорослих та дітей. Загалом, серед ознак торгівлі людьми можуть бути ситуації:
- Позбавлення паспорта або інших особистих документів.
- Обмеження волі пересування та обмеження зв’язків з родиною.
- Обіцянка високооплачуваної роботи (в іншій країні або в Україні), але невиконання обіцянок щодо заробітної плати.
- Фізичне насильство, погрози, бійки, сексуальне насильство або психологічний тиск.
- Примусове виконання робіт, які людина не бажає виконувати, за допомогою фізичного чи психологічного насильства.
- Примусове погашення надуманих боргів.
- Використання праці людини без повної або часткової виплати обіцяної заробітної плати.
- Обмеження можливості особи покинути роботу за власним бажанням.
- Примусова понаднормова робота, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли.
- Змушування людини вчиняти злочини або примусове залучення її у збройний конфлікт та інші подібні дії.
«Проблема дітей, підлітків та і дорослих загалом – у низькій обізнаності. Чим менше ми знаємо про якусь проблему, тим менше у нас є можливості відреагувати на неї. Тому держава, громадські організації та суспільство має “підсвічувати темні місця в кімнаті”. Говорити про “гачки”, на які зловмисники намагаються зачепити інших постраждалих. Якщо дорослі будуть в безпеці, то і діти будуть більш захищені», – вважає Дарія.
За статистикою МОМ 86% випадків торгівлі людьми – трудова експлуатація. На думку Дарі, люди можуть погоджуватись на роботу без працевлаштування через важкий економічний стан.
«Якщо Ви тільки збираєтесь їхати за кордон, можете звернутися і дізнатися корисну інформацію як себе захистити на “гарячій лінії” за номером 527. Потрібно знати головні маркери безпеки, розуміти що паспорт – це наша цінність і ми не маємо передавати його у сторонні руки. Ці ж знання потрібно транслювати дитині», – зазначає Дарія.
Більше про ознаки та поради щодо протидії торгівлі людьми та інші питання розповідають в онлайн курсах: від МОМ та на сайті «Прометеус».
Організації, які допомагають потерпілим чи кому можна повідомити про факт злочину
15-47 – урядова «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей
0 800 500 202 чи 102 – «гаряча лінія» Національної поліції України
0 800 213 103 – контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
527 – «гаряча лінія» з протидії експлуатації
0 800 500 335 або 116 123 – «гаряча лінія» з запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
0 800 500 225 або 116 111 – національна дитяча «гаряча лінія»
112 – служба екстреної допомоги в ЄС
+38(044) 492-03-82 – координатор проєктів ОБСЄ в Україні
+38(044) 235-01-57 – товариство Червоного Хреста України
0 800 505 501 – Представництво міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні – Агенство ООН з міграції
0 800 500 202 – департамент боротьби зі злочинами, пов‘язаними з торгівлею людьми Національної поліції України
+38(044) 256-12-53 – українське бюро Інтерполу
Окрім того, у пригоді стануть чат-боти у Telegram @safeabroad_bot або @stay_in_safe_ua_bot, які містять інформацію, номери телефонів спеціальних служб у різних країнах.