Реінтеграція дітей: шлях тривалістю в місяці, а часто – роки 

Відновити довіру до світу та людей, повернути ідентичність та почуття безпеки – над цим у тому числі працює команда з реінтеграції дітей, яких повернули з депортації чи окупації. Ця робота відбувається в рамках реінтеграційного компонента ініціативи Президента України Bring Kids Back UA у співпраці з українськими неурядовими організаціями та міжнародними фондами. 

«Для мене реінтеграція — це допомога дитині у пошуку зв’язку із собою, з людьми, із суспільством. Щоб вона знову відчула, що є частиною України», — говорить Наталя Гуменюк, кейс-менеджерка Української мережі за права дитини. 

За її словами, для одних сімей робота із супроводу може тримати три місяці, для інших – декілька років. Кожен випадок унікальний і тому не можна визначити чіткі етапи реінтеграції. На думку пані Наталі, вона починається ще на кордоні, під час першої зустрічі з кейс-менеджерами. 

«Ми беремо дитину за руку та супроводжуємо в безпечне місце. Бо навіть 17–18-річні хлопці бояться: “А що як знову заберуть?”. І це теж частина реінтеграції — повірити, що в Україні тобі не зашкодять, а захистять», – розповідає Наталя Гуменюк.

Далі — потрібно забезпечити базові речі: дах над головою, теплий одяг, їжу, документи. Іноді перший український паспорт стає для дитини символом того, що вона справді вдома. 

«Одна бенефіціарка скинула мені відео після того, як вона отримала паспорт. Зі сльозами на очах сказала: “Привітайте мене, я тепер громадянка України”. Це саме той момент, коли відновлюється зв’язок з країною», — вважає Рита Мадаліц, кейс-менеджерка Української мережі за права дитини.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Вона зазначає, що реінтеграція — це не лише про розв’язання питань побуту. Це про «укорінення», подолання так званого синдрому втраченого зв’язку. У цьому процесі важлива кожна дрібниця: від документів до першого українського Нового року. Коли дитина проживає різні пори року в безпеці, вчиться, спілкується, мріє — це і є ознака, що вона поступово повертається до повноцінного життя.

«У кожного свій масштаб болю і свій шлях. Якщо дитина пережила насильство, втрату, ізоляцію — вона ніби втратила опору, своє коріння. І наша робота — допомогти їй знати нові сенси», — розповідає Наталя Гуменюк 

Тривалість реінтеграції також залежить від того, чи є поруч підтримка у сім’ї, громаді, школі. Адже після повернення діти часто стикаються не лише з бюрократією, а й з нерозумінням, а іноді — і з булінгом. 

«Реінтеграція — це не фінал. Це шлях, який триває. І на ньому дитині потрібна не лише допомога — їй потрібне суспільство, яке бачить, розуміє і приймає», — розповідає Наталя Гуменюк.

Комплексну підтримку 226 дітям надають в межах проєкту «Посилення комплексної підтримки реінтеграції для дітей, що повертаються», що реалізується в рамках реінтеграційного компонента ініціативи Президента України «Bring Kids Back UA». 

«Реінтеграція — це індивідуальний процес, який потребує рішень під конкретну дитину. Повернення додому — це старт, а далі важливо, щоби поруч була команда, яка допоможе відновити безпеку, стабільність і зв’язок із життям тут, удома, в Україні. Ми працюємо з партнерами саме для цього — щоби кожна дитина могла пройти цей шлях і не залишалася з ним наодинці», — зауважив Кирило Лапко, керівник реінтеграції та партнерств Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.

Щоб процес реінтеграції був ефективним, сім’ї з дітьми отримують різні види допомоги залежно від потреб. Це, зокрема, оренда житла, ваучери на одяг і харчування, спеціальні медичні процедури для дітей з інвалідністю, включно з окулярами чи лінзами. Крім того, родини можуть отримати юридичну підтримку, батьки – пройти профорієнтацію та навчання.

Проєкт «Посилення комплексної підтримки реінтеграції для дітей, що повертаються». реалізується в рамках реінтеграційного компонента ініціативи Президента України «Bring Kids Back UA», у партнерстві з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей. Втілюється консорціумом: ГС “Українська мережа за права дитини”, МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна», МБФ “Українська фундація громадського здоров’я”, ГО «Ліга соціальних працівників України», БО «БФ «СПАСЕМО УКРАЇНУ», БО «БФ Голоси дітей», за підтримки ЮНІСЕФ та фінансування Канади, Норвегії та США.