«Щоб у світу не було сумнівів, “порятунок” це чи “евакуація”. Це — депортація», — журналістка Олеся Біда.

• А чому росіяни викрадають дітей? 
• А яка мета? 
• А чому ви називаєте це кіднепінгом? 
• А чому це воєнний злочин? 
• А чому це геноцид?

Такі запитання нам ставлять іноземці навіть рівня Хіларі Клінтон і Саманти Пауер. Враженнями від спілкування з ексдержсекретаркою США та керівницею USAID про депортованих в рф українських дітей поділився Микола Кулеба, очільник Save Ukraine, після прем’єри фільму «Діти для Путіна», який представила вчора команда The Kyiv Independent.

«На Заході ця тема не розкрита належним чином. Тому для Save Ukraine, яку я очолюю, можливо, не тільки рятувати дітей – а вже 128 дітей, який ми витягнули з росії – нам треба волати на весь світ, адже цю тему росія викривлює взагалі».

Ворог розмірковує з єзуїтською підступністю: «Будь ласка, не фіксуйте свою увагу на тому, що я вбив, зґвалтував когось, спалив щось, викрав когось. Ні. Я врятував цих дітей. І їм у мене буде добре. Я так вважаю. І дивіться тільки на цей факт». Але слово «порятунок» в його устах – ніщо інше, як цинічне обґрунтування міжнародного злочину росіян, який викривають автори фільму.

У ньому йдеться про дітей, яких перемістили з розбомбленого Маріуполя на тимчасово окуповані території. Дітей спочатку лякали дитбудинками, а згодом планували віддати в прийомні родини. Їхні рідні ризикували життям, щоби повернути дітей із депортації.

Також документальна стрічка розкриває подробиці про групу дітей (так звану “групу 31”), яких торік у травні  вивезли до Росії і досі не повернули в Україну.

 «Олеся Біда – одна з небагатьох журналісток, яка займається темою депортації дітей фактично від початку повномасштабної війни. І насправді до оголошення ордера на арешт путіна і Львової-Білової про це майже не писали ні в українських, ні в світових медіа. Тому ми вибрали саме цю тему для першого фільму The Kyiv Independent, –

говорить Євгенія Моторевська, яка очолила розслідування.

Ми показали історії трьох родин, але за кожною депортованою дитиною – страшна трагедія, яку вони проживають. І їм немає з ким поділитися цим на ворожій території, коли вони отримують нових “тат-мам”. Навіть з цієї групи 31 ми точно знаємо, що є діти, які хочуть повернутися в Ураїну, але не мають такої можливості».

Що дає сили робити фільми про розслідування воєнних злочинів і попри все не опускати руки, крім громадянської й журналістської відповідальності? 

«Розуміння того, які масштаби за цим стоять, і те, коли ти протягом кількох місяців розслідувань розумієш, що там є конкретні діти, вони живуть от у цьому будинку, ти знаєш, де він розташований, і ця дитина подає знаки, що вона хоче повернутися додому», – ділиться з першими глядачами авторка фільму Олеся Біда.

Журналістка каже, що відчуває відповідальність за поширення історій повернених дітей на ширшу аудиторію, зокрема й тому, що деякі з дітей потребують кваліфікованої медичної допомоги, яку не можуть отримати в Україні.

«Щоб не було сумнівів, чи це “порятунок”, чи це “евакуація”. Ні, це – депортація».

Країна-агресорка ще якось йде на те, аби віддавати депортованих батьківських дітей, якщо за ними приїжджає хтось з батьків або законний представник. Дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей, яких осиротила рф, повернути дуже важко, подеколи неможливо. 

«Ми зараз говоримо про окремий воєнний злочин – про відмову, необґрунтовану затримку в репатріації цих дітей… Дуже важливо розробити єдиний механізм повернення цих дітей, щоб попередити вчинення проти них і проти їхніх близьких інших злочинів та порушень на кордоні, коли вони перебувають у вразливому становищі, а рф це використовує задля того, щоб їх шантажувати, залякувати, отримувати розвідувальні дані і будь-що, з будь-якою метою використовуючи цих людей, які приїхали просто забрати свою дитину», — говорить Катерина Рашевська, юристка Regional Center for Human Rights.

Правозахисниця наголошує, що «саме через це нам потрібен єдиний обов’язковий механізм, оформлений міжнародним договором. Це не має бути справою винятково неурядових організацій, медіа – це повинно бути нашою державною справою. Росія має залишитися одна у цій війні, де вона викрадає дітей, а весь світ намагається їх повернути». 

Дивіться фільм «Діти для Путіна» на ютуб-каналі The Kyiv Independent