Нестача фахівців та матеріального забезпечення суттєво знижують якість соціальної роботи на Луганщині

З 22 по 25 жовтня здійснені моніторингові візити до закладів та установ Луганської області.

Дві моніторингові групи, які складались з представників Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини та експертів Української мережі за права дітей, перевірили такі об`єкти: Луганський обласний будинок дитини № 2, який розташовано у  Сєвєродонецьку, комунальний заклад “Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступеня, Гірську обласну спеціальну загальноосвітню школу-інтернат, Службу у справах дітей (ССД) Попаснянської районної державної адміністрації (РДА), Попаснянський районний центр соціальних служб для сім’ї дітей та молоді (ЦСССДМ), Щастинську обласну загальноосвітню санаторну школу-інтернат І-ІІІ ступенів, ССД Новоайдарської районної державної адміністрації, Новоайдарський районний ЦСССДМ.

В цілому у моніторингових груп склалося позитивне враження від відвідування Луганської області. Одна з найсерйозніших проблем – це влаштування дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування саме з інвалідністю. Тому що заклади, які розраховані на таких дітей, залишилися на непідконтрольній території.

Монітори побачили загальну проблему у підході до складання індивідуальних планів соціального захисту дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. Вони є, але носять формальний характер і не враховують індивідуальні особливості дитини.

Потребують покращення підходи до питань, які стосуються роботи з дітьми, що перебувають у складних життєвих обставинах: їх вчасного виявлення та постановки на облік. Немає якісної співпраці між ССД та ЦСССДМ. Навіть якщо вони, як у Новоайдарському районі, розташовані у сусідніх кімнатах, про проблеми, які стосуються дітей, що опинилися у СЖО, чи інші проблеми, вони іноді дізнаються аж через кілька місяців.

З іншого боку, для працівників з соціальної роботи не вистачає приміщень. Бо СДД у Новоайдарському районі, яка складається з 5 фахівців, розміщена в одній невеличкій кімнаті.

Як і по всій країні, тут є дуже серйозна проблема нестачі фахівців на місцях. Наприклад, в ЦСССДМ працюють директор і фахівець з соціальної роботи – і це більше, ніж на 7000 дітей. Коли монітори спілкувалися з профільною заступницею голови Новоайдарської РДА Тетяною Володимирівною Новиковою, то пояснювали, чому було б важливо збільшити кількість профільних фахівців у ССД та ЦСССДМ. Але натомість дізналися про те, що  зверху перед ними поставили завдання скоротити на 20% кількість держслужбовців. Хоча «зверху» є листи про те, що не можна скорочувати ССД, Управління соціального захисту населення, відділ освіти тощо. Але в той же час є вимога скоротити загальну кількість працівників РДА 20%.

При цьому на всю РДА є лише один автомобіль, для виїздів усіх її працівників по району. Про яку якість роботи можна говорити?

Також на Луганщині не вистачає курсів підвищення кваліфікації працівникам не лише районних, але й місцевих ССД та ЦСССДМів. Внаслідок перенавантаження, нестачі кількості працівників, відсутності мотивації вони часто не знають норм законодавства і невірно їх трактують, через що роблять суттєві помилки в роботі.

В закладах переважно створені належні умови для перебування дітей.

Хоча в раціоні дітей Сєвєродонецької школи-інтерната відсутні фрукти та соки. Керівництво пояснює це тим, що в них суттєво не вистачає коштів на їх закупівлю, тому діти це можуть їсти лише коли є спонсорська допомога. Сума у 60 гривень на харчування дитини на добу – це, дійсно, мало. Проте, якщо говорити про харчування у Гірській школі-інтернаті, то цих грошей вистачає на більш різноманітний раціон. Вочевидь, це залежіть і від вміння конкретних працівників розподіляти кошти.

На можливості спілкуванні дітей, які перебувають у закладах, з їх батьками, сильно відбивається дуже низька якість доріг. Тому що це серйозно ускладнює можливість доїхати до дитини, забрати її до дому на вихідні. Тим більше, коли йдеться про дітей з ментальними ускладненнями здоров`я, як в Гірській школі, бо навіть шлях до дому й назад по бездоріжжю може призвести до погіршення  стану дитини.

Проте в цілому від візитів до закладів та установ Луганської області враження склалося більш позитивне, ніж негативне. Навіть не зважаючи на те, що це – прифронтовий регіон, що люди перебувають в умовах військово-збройного конфлікту, вони намагаються зберігати обличчя і робити те, що від них залежить.

Нагадаємо, що моніторингові візити відбуваються в рамках реалізації проєкту «Зміцнення потенціалу громадських організацій задля моніторингу дотримання прав дитини в Україні – фаза ІІ» експертами Громадської спілки «Українська мережа за права дитини» разом з представниками Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства соціальної політики України за підтримки Дитячого Фонду ООН «ЮНІСЕФ».