fbpx
placeholder
До списку довин

Відсутність інклюзивної освіти та бідність – основні перешкоди деінституціалізації: результати моніторингу сімей Полтавської області, куди повернули дітей з інтернатів через пандемію

2 жовтня, Полтава. Відсутність інклюзивної освіти та бідність сімей одні з основних перешкод на шляху до повернення дітей у родини з інтернатних закладів. Такі результати показав моніторинг 500 сімей Полтавської області, до яких через COVID-19 повернулися діти з інтернатів. Моніторинг здійснювався у рамках спільного проекту Міністерства соціальної політики України, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та громадської спілки «Українська мережа за права дитини».

Моніторинг проводили 13 міждисциплінарних команд, у складі яких працювали спеціалісти служби у справах дітей, працівники центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, представники відділу освіти. Спеціалісти дослідили умови перебування та оцінили потреби 841 дитини у 9 районах Полтавської області та у місті Полтава. За результатами оцінки потреб найбільш вразливі родини отримають гуманітарну допомогу.

«Важливо сьогодні реально оцінити статус реформи децентралізації та реформи деінституціалізації на рівні територіальних громад. Чи є прогрес у створенні служб у справах дітей та як розвиваються послуги для сімей з дітьми. Кожна дитина повинна виховуватися у сім’ї або в умовах максимально наближених до сімейних – це головна мета нашої спільної роботи», сказала Марина Лазебна,  Міністр соціальної політики України.

Дані моніторингу дозволять визначити основні передумови потрапляння дітей до інтернатних закладів. Насамперед це складні життєві обставини у сім’ях, особливі освітні потреби та стан здоров’я дітей. У списку причин також навчання у профільних закладах, бідність, безробіття батьків, віддаленість закладу, військова підготовка та інвалідність матері.

«У Полтавській області під час пандемії коронавірусу до сімей повернулися понад 3850 дітей.  Вони житимуть вдома та навчатимуться у звичайних школах. Всього ж на Полтавщині 23 заклади інтернатного типу: 8 спеціалізованих, 1 дитячий будинок та 14 спецшкіл. І я переконаний, що потрібно відходити від інтернатної форми навчання: кожна дитина має жити з родиною, а не в радянському рудименті під назвою інтернат. Йому є альтернатива – дитячі будинки сімейного типу. Наше завдання – максимально влаштувати дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї або такі установи.

Цього року на Полтавщині створено 4 дитячі будинки сімейного типу, усиновлено 21 дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування. До 2027 року 99% дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьків, мають отримати родини», прокоментував Олег Синєгубов, голова Полтавської обласної державної адміністрації.

«Пандемія мала безпрецедентні наслідки для глобальної економічної та соціальної ситуації, що найбільше вплинуло на вразливі групи. В Україні, згідно з макроекономічним прогнозом, рівень бідності, включаючи бідність дітей, значно зросте через економічні наслідки COVID-19. Це вимагає від уряду негайних та надзвичайних заходів соціального захисту для пом’якшення впливу кризи на вразливі сім’ї з дітьми, тим самим сприяючи прискоренню економічного відновлення. Тому надзвичайно важливо підтримувати місцеві органи влади в наданні інтегрованих соціальних послуг та підтримки сім’ї з метою подальшого запобігання інституціоналізації дітей», зазначила Лора Білл, Заступник голови представництва ЮНІСЕФ в Україні.

У результаті проекту близько 25% дітей вдалося реінтегрувати у сім’ї: вони житимуть вдома та навчатимуться у звичайній школі. Разом з тим, спеціалістам вдалося визначити реальні перешкоди до реінтеграції більшої кількості дітей та до реформи деінституалізації (ДІ) в цілому. Це проблеми в організації інклюзивної освіти для дітей, упереджене ставлення і булінг з боку вчителів та школи, активні заходи інтернатів для збереження наповнюваності своїх закладів, високий рівень захворюваності й інвалідності в родинах, що призводить до бідності та неможливості належного забезпечення потреб дітей.

Одним із результатів проекту стане підготовка рекомендацій до регіонального плану реформування інтернатних закладів та розробка змін до нормативно-правових актів, які стосуються реформи деінституціалізації. Напрацьовані практики реінтеграції дітей у сім’ї планують розширити на всю Україну.

«Ми припускаємо, що в окремих випадках однією з причин влаштування дітей до інтернатів є бажання батьків полегшити своє життя, позбавившись необхідності дбати про забезпечення розвитку дитини і її виховання, низька батьківська компетентність і відповідальність. Вважаємо, що вкрай необхідна роз’яснювальна робота, інформаційна кампанія, орієнтована на сім’ї з дітьми про всі види послуг. І, можливо, тоді батьки зможуть уявляти і будувати життя своїх дітей за межами інтернатів.

За умов комплексного підходу до подолання бідності серед сімей з дітьми, підвищення батьківського потенціалу, розвитку інклюзивної освіти, наявності спеціалістів і послуг з підтримки дітей і сімей за місцем проживання, можна запобігти влаштуванню більшості дітей до інтернатів і забезпечити їх виховання в сім’ї і в громаді», зауважила Дар’я Касьянова, голова правління «Української мережі за права дитини».

Нагадаємо, що через пандемію коронавірусу 42 тисячі дітей, серед яких – діти з інвалідністю, повернулися з інтернатних закладів у свої родини. Щоб провести моніторинг умов проживання сімей, визначити потреби дітей у цих родинах та відреагувати на їх запити, Міністерство соціальної політики, ЮНІСЕФ та Українська мережа за права дитини ініціювали проект «Оцінка та реагування на виклики щодо захисту дітей під час пандемії COVID-19». Проект запроваджується у 5 пілотних областях України: Полтавській, Харківській, Миколаївській, Волинській та Дніпропетровській.



Поділитися: