Врахування думок дітей з інтернатів має бути в основі системи захисту прав дитини в Україні
15 жовтня відбулась презентація дослідження “За зачиненими дверима: Мрії дітей в інтернатах”, яке дало змогу почути голоси 500 дітей з інтернатних закладів України, зокрема тих, хто має інвалідність та високі потреби у підтримці. Його реалізували у співпраці з Українською мережею за права дитини, Європейським форумом з питань інвалідності, ГО «Соціальна синергія», БФ «Голоси дітей», Офісом дітей та молоді “ДійМО” та Офісом Омбудсмена.
З промовою виступила Людмила Страшна, директорка ГС “Українська мережа за права дитини”:
Важливо наголосити на одній ключовій і основоположній ідеї: участь дітей, зокрема тих, хто знаходиться в інтернатних закладах, особливо дітей з високими потребами у підтримці, у процесах ухвалення рішень є критично важливою для побудови справедливого, інклюзивного і рівноправного суспільства.
Загалом, врахування думок дітей з інтернатів, особливо тих, хто має високі потреби у підтримці, — це не просто крок до більш справедливого суспільства. Це необхідна умова для того, щоб ми могли побудувати систему, що справді працюватиме на благо всіх. Думки цих дітей є не лише відображенням сучасних викликів, але й джерелом важливої інформації для ухвалення мудрих і довгострокових рішень.
Сьогодні Україна займає одне з провідних місць у світі за кількістю дітей, які виховуються в інтернатних закладах замість сімейного середовища. Ці діти стикаються з високими ризиками насильства та жорстокого поводження, що негативно позначається на їхньому фізичному та психічному здоров’ї. Також вони часто недостатньо підготовані до самостійного життя за межами таких установ, що робить їх залежними від системи.
Війна ще більше загострила ці проблеми. Презентоване сьогодні дослідження підкреслює нагальну необхідність реформувати системи догляду і підтримки дітей, заради українських дітей, майбутнього людського капіталу країни та, зокрема, через зобов’язання України в контексті вступу до Європейського Союзу. Голоси дітей з інтернатних закладів рідко чуються, особливо дітей з інвалідністю. Дорослі зазвичай не враховують їх думки, що призводить до рішень, ухвалених виключно на основі уявлень дорослих про “найкращі інтереси дитини”. Відсутність механізмів для належної інтеграції дитячих поглядів у процеси ухвалення рішень посилює цю проблему.
Дослідження охопило понад 500 дітей, які живуть в інституційних закладах, 100 з яких мають інвалідність. Результати вкотре показали очевидне, але найчастіше нехтуване твердження: діти з інвалідністю такі ж діти, як і всі і також висловлюють свої надії, мрії та прагнення, не важливо через вербальні чи через невербальні форми комунікації. Якщо справді захотіти — можна знайти інструменти і методики, щоб дізнатися думку дитини. І знову ж очевидний результат описаний тепер як доведений факт: серед ключових аспектів, на які звертали увагу всі діти, були бажання мати родинні зв’язки, соціальна взаємодія, можливості для навчання та творчості.
Результати також підкреслюють, що система інституційного догляду в Україні ґрунтується на медичній моделі інвалідності, яка не враховує індивідуальні особливості та бажання дітей. Це створює замкнуте коло, коли дітей сприймають не здатними навчатися або спілкуватися, що призводить до ще більшого нехтування їхніми потребами.
Громадська спілка «Українська мережа за права дитини» об’єднує 33 національні та міжнародні неурядові організації та благодійні фонди. Це унікальне об’єднання організацій, яке в тому числі виконує роль think tank у сфері захисту прав дитини в Україні. Метою діяльності спілки є забезпечення ефективної співпраці між громадянським суспільством та державними органами для пошуку і впровадження найкращих рішень, які відповідають найвищим міжнародним стандартам у сфері прав дитини та їх адаптації до українських реалій.
Презентоване дослідження, яке було проведене за ініціативи і підтримки спілки, прямій участі членів нашої мережі, стало ще одним важливим кроком на шляху до побудови ефективної системи захисту прав дитини в Україні. Його результати надають ґрунтовну доказову базу, яка повинна посприяти розробці нових підходів та рекомендацій для покращення національної політики і практик у правозахисній сфері загалом і впровадженні реформи Деінституціалізації зокрема.
Досвід дітей з інтернатів є унікальним і необхідним для повного розуміння того, як має функціонувати система догляду і підтримки дітей. Безпосередній контакт із реальними проблемами й викликами дозволяє формувати політики, що дійсно відповідатимуть вимогам часу і стануть основою для змін. Державні діячі, органи влади та громадський сектор повинні створювати простори, де голоси дітей будуть не лише почуті, але й прийняті до уваги як важлива складова процесу ухвалення рішень.
Це стосується не лише розробки законів та політик, але й практичних ініціатив, що мають на меті покращення життя дітей. Залучення дітей до цих процесів дасть можливість створити більш адаптовані та реалістичні рішення, які враховуватимуть різноманітність потреб і досвіду. У результаті, це дослідження сприятиме впровадженню найефективніших практик, які відповідають як міжнародним стандартам, так і українським потребам, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей.
На завершення, я хочу ще раз наголосити на значущості цього дослідження, яке вперше дало змогу почути голоси дітей з інтернатних закладів України, зокрема тих, хто має інвалідність. Це унікальне дослідження не тільки порушило важливі питання, але й окреслило ключові проблеми, з якими стикаються ці діти щодня. Ми побачили, наскільки критично важливо забезпечити дітям право на сімейне оточення, соціальну взаємодію та можливість навчатися й розвиватися в сприятливих умовах.
Результати цього дослідження мають стати основою для реальних змін у системі інституційного догляду. Діти мають бути почуті, а їхні потреби мають формувати основи реформ, що наразі здійснюються в Україні, зокрема в рамках вступу до ЄС. Це дослідження — крок уперед до того, щоб кожна дитина в Україні могла вирости в сімейному оточенні, отримати належну підтримку та можливість бути почутою.
Текст дослідження “За зачиненими дверима: Мрії дітей в інтернатах” доступний на сайті УМПД. Дивіться також звіт за результатами дослідження умов проживання, мрій та сподівань дітей у закладах інституційного догляду «Я ПРОСТО ЧЕКАЮ, КОЛИ ПОВЕРНУСЯ ДОДОМУ».