Замітки зі стаді-туру Польщею: що сподобалось у соціальних послугах та проєктах для сімей і дітей
З 30 вересня по 6 жовтня представниці ГС «Українська мережа за права дитини» (УМПД) відвідали Польщу для вивчення досвіду виховання дітей-сиріт поза сім’єю, візитів в різні заклади з виховання та опіки дітей під час і після війни. Стаді-тур з обміну досвідом організувала Фундація «Польки можуть усе» (Polki Mogą Wszystko). Своїми враженнями та спостереженнями поділилась Ірина Гащенко, керівниця та адміністраторка проєктів УМПД.
Синергія держави, громадського сектору та бізнесу
Найбільше Ірину вразила тісна співпраця між громадським сектором та владою, залученість бізнесу у соціальні проєкти громади.
«Якщо держава не може втілити якусь з соціальних послуг, вона оголошує конкурс і громадська організація отримує бюджетні кошти, щоб втілити цей проєкт, – розповідає Ірина, – А бізнес у громадах не просто виділяє кошти, а часто допомагає інтегрувати дітей та молодь з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Розповідали, що школярі з інвалідністю можуть проходити стажування у великому супермаркеті, вчитись розкладати товари та слідкувати за чистотою».
Прикладом подібної синергії став Фонд допомоги дітям та сім’ям «Для родини» (DLA RODZINY), який з 2013 року працює у польському місті Ченстохова. Там втілюють різноманітні проєкти для сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, а також сімей опікунів. А приміщення для цього закладу надала держава, за бюджетний кошт там зробили ремонт.
Фото біля Фонду допомоги дітям та сім’ям «Для родини» (DLA RODZINY)
Інший приклад – центр «Фонду розвитку». Там організовують клуб для людей літнього віку, допомагають людям, в яких є фінансові проблеми або проблеми з працевлаштуванням, консультативний центр з послугами психологічної підтримки
«Також при фонді працює хостел. Благодійні пожертви туристів, які зупиняються у місцевому хостелі, переказують у Фонд. Гроші спрямовують на соціальні послуги та проєкти: клуб для літніх людей, допомога з працевлаштуванням, психологічна підтримка», – розповідає Ірина.
1% податків – на підтримку будь-якої некомерційної організації на вибір
Поляки можуть 1% своїх податків спрямувати на благодійні проєкти. Деякі громадські організації існують завдяки такій підтримці.
«”Фонд розвитку” (про який згадували вище) підтримують підприємці. Наприкінці року влаштовує бал, виставку чи інший захід для своїх благодійників, щоб віддячити їм за підтримку», – розповідає Ірина.
Центр для людей з інвалідністю з театром та тренувальною квартирою
У Ченстохові працює центр «Дім очима брата» (Dom Oczami Brata). Його заснував чоловік, який мав брата з ментальною інвалідністю. Коли хлопця не стало, він вирішив створити простір для інших людей з інвалідністю, де б ті могли жити та розвиватись.
У 2020 році активісти заклали фундамент будівлі, а згодом їм вдалося залучити на будівництво 8 млн злотих. Зараз у «Домі очима брата» працює 120 працівників, живе та відвідує заняття орієнтовно 250 людей.
«Усі витрати на роботу цього будинку покриває держава та благодійники. Це не закрита організація чи інтернат. Туди можуть запрошувати для спілкування сусідів, збирати глядачів на спектаклі. Та й самі вихованці працюють у різних закладах громади – у кав’ярні, наприклад», – розповідає Ірина.
Будинок поділений на зону білого та чорного кольорів. У першій живуть люди з інвалідністю. Є кімнати на дві та одну людини. Вчать працювати з комп’ютером, чистити картоплю, ліпити вареники – іншим корисним навичкам. Також у будинку є свій театр, де грають мешканці центру. Для місцевої громади вони організовують різноманітні концерти та заходи.
«Останнім етапом супроводу є пошук житла та допомога з початком самостійного життя. Для цього у будинку є тренувальна квартира та асистенти. Також залучають волонтерів, об’єднують їх у волонтерські центри», – додає Ірина.
Кінологиня вчить дітей поводитись з собаками
На фоні з більш традиційними темами та підходами роботи з сім’ями, виділявся курс докторки наук та кінологині Ізабелли. Вона також авторка дуже багатьох книг і працює провізором.
«Ізабелла проводить зустрічі з дітьми та їх батьками, навчає їх правильно спілкуватись з собакою. Це спеціально навчений пес, який знає команди. Жінка також розповідає що заборонено робити. Наприклад, не можна кричати на тварину чи бити її. І для таких занять не обов’язково мати самому собаку», – розповідає Ірина.
На фото Ірина поряд з Ізабеллою
Ізабелла також розповіла, що у їх центрі є курси для молодих батьків. Там є цікавий макет з лялькою, де можна вчитись доглядати за малюком. А також усі охочі можуть вдягнути спеціальні окуляри, що імітують алкогольне сп’яніння. Вдягнувши аксесуар батьки можуть переконатись, що неможливо доглядати за дитиною в такому стані.
«Подрібнення» інтернатів
У Польщі вже не перший рік триває реформа деінституціалізації. Реформувати інституційні заклади там почали з «подрібнення» установ. До прикладу, з інтернату на 100 дітей зробили два по 50. Ті своєю чергою подрібнили ще на декілька.
Наразі згідно з законом у Польщі в інституції не може перебувати понад 14 дітей. А діти, які молодше 10 років, взагалі не можуть бути поміщені в інтернат. Проте на практиці можуть бути виключення.
«Досвід Польщі доводить, що реформу деінституціалізації (ДІ) можливо реалізувати, що вона ефективна. Проте на її впровадження потрібні роки та багато зусиль з боку держави та громади. Але це варто того, щоб діти зростали у сім’ї, а не в інституціях. Мрію, що через десяток років ми будемо організовувати стаді-тури у заклади України, та показувати як у нас діє реформа ДІ », – розповідає Ірина.
Стаді-тур відбувся у рамках проєкту «Підвищення якості служб сімейного догляду або альтернативного догляду для дітей, які перебувають без батьківського піклування або роз’єднаних з сім’єю (UASC), а також для дітей, розміщених у сім’ях опікунів» (Strengthen family-based care/alternative care service for Unaccompanied and Separated Children (UASC) and children placed in foster care).