Звернення громадських організацій, що працюють у сфері забезпечення прав дитини, до міжнародних партнерів з проханням не допустити виділення коштів для відбудови інтернатних закладів, призначених для цілодобового перебування дітей.
Ми, громадські організації, що працюють у сфері забезпечення прав дитини, звертаємося до представників міжнародних організацій, спонсорів та агенцій, які надають фінансову допомогу Україні з реконструкції та відновлення, з проханням не допустити виділення коштів для відбудови інтернатних закладів, призначених для цілодобового перебування дітей.
Наше занепокоєння викликають певні розділи, зазначені в звіті під назвою «Друга швидка оцінка збитків і потреб України 24 лютого 2022 – 24 лютого 2023 (RDNA2)», що був спільно підготовлений Групою Світового банку, Урядом України, службами Європейського Союзу та ООН у координації з гуманітарними партнерами та партнерами з розвитку, науковими колами, організаціями громадянського суспільства та представниками приватного сектору. Зазначений документ було опубліковано на веб- сайтах Світового банку, ЄС, ООН та інших наприкінці березня цього року.
Згідно з оцінкою RDNA2, найбільшу частку збитків у сфері соціального захисту складає зруйнована або частково зруйнована інфраструктура, зокрема інституційні заклади, санаторії або центри надання соціальних послуг. Станом на грудень 2022 р. потреби в реконструкції житлових закладів (для людей похилого віку, осіб з інвалідністю, дітей) оцінюються в розмірі 117,29 млн євро. Орієнтовні потреби в реконструкції санаторіїв і дитячих таборів становлять 134,49 млн євро. У звіті підкреслюється, що 1,01 млн євро буде виділено на задоволення потреб у реконструкції інституційних закладів, а 103,67 млн євро – на санаторно-курортні та дитячі табори (сторінки 54, 57).
Існує міжнародний консенсус щодо того, що інституціалізація дітей є шкідливою практикою, якій необхідно покласти край. Понад 80 років досліджень показали, що діти, які зростають в інституціях, частіше мають затримку когнітивного та фізичного розвитку, проблеми із законом та піддаються серйозному ризику виникнення проблем з психічним здоров’ям2. Примітно, що менше 10% випускників інтернатних закладів успішно соціалізуються після виходу за межі інтернатів.
Більше того, як в часи пандемії COVID-19 2020 року, так і з початком війни в Україні понад 80% дітей з інтернатних закладів повернулися додому4. Це ще раз доводить той факт, що в існуванні інтернатів немає потреби.
Згідно з дослідженням, проведеним у 2015 році, майже 53% інтернатних закладів в Україні було побудовано для дітей з інвалідністю5. У Керівних принципах ООН щодо деінституціалізації, у тому числі в надзвичайних ситуаціях6, опублікованому восени 2022 року зазначається, що інституціалізація має дискримінаційну практику, суперечить основним правам і ніколи не може розглядатися, як форма захисту дітей з інвалідністю. При цьому, держави-учасниці повинні скасувати всі форми інституціалізації, припинити нове розміщення в інституціях та утримуватися від інвестування в них. Також зазначається, що в надзвичайних ситуаціях держави-учасниці повинні продовжувати та прискорювати зусилля щодо закриття відповідних установ, спрямовувати свої зусилля для забезпечення інклюзії, гуманітарної допомоги та заходів з відновлення та повного доступу до підтримки, а закриття інституційних закладів має бути включене до заходів з відновлення в національні стратегії й негайно реалізовано у надзвичайних ситуаціях.
Європейський Союз також визнав шкоду інституціалізації, включивши у свої правила фінансування заходи та у більшість відповідних інструментів політики щодо переходу від інституційної до сімейної підтримки у громадах.
У висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі наголошується, що високий рівень дітей у закладах викликає «серйозне занепокоєння та потребує негайного вирішення». Крім того, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нещодаво заявила8: «ми хочемо, щоб ці діти росли в люблячому середовищі, яке додало б їм впевненості та сили» «не в закладах… а в сімейних умовах», і оголосила, що ЄС виділить 10 мільйонів євро на підтримку «розробки сучасної стратегії догляду за дітьми». Оскільки ЄС є однією зі сторін, що стоїть за звітом RDNA2, він має бути послідовним у своєму підході до інституціалізації та дотримуватися власних зобов’язань, переконавшись, що будь-яке фінансування, спрямоване в Україну, спрямоване на підтримку сім’ї та догляду на рівні громади. Ще до війни Україна мала один з найвищих рівнів інституціалізації дітей у світі. Понад 90% дітей в інтернатних закладах країни – це діти, які мали хоча б одного з батьків, і лише 8% – діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки та піклування.
Така тенденція свідчить про те, що свої зусилля українська держава в першу чергу має спрямовувати на розбудову інфраструктури з підтримки сімей з дітьми, створення альтернативних форм сімейного догляду та виховання, впровадження та розвиток інклюзивних послуг, а також на те, щоб робити доступними послуги за місцем проживання сімей з дітьми. Існуючі інтернатні заклади повинні бути трансформовані в центри надання послуг для сімей з дітьми. Це, у свою чергу, дозволить зберегти сім’ї, попередивши потрапляння дітей в інтернатні заклади. Переконані, що в Україні має бути створена ефективна система, що забезпечувала б догляд і виховання дітей, в т.ч. дітей з інвалідністю, в сім’ї або середовищі, наближеному до сімейного.
З огляду на вищевикладене, вважаємо наміри виділити кошти на реконструкцію інтернатних закладів для дітей такими, що суперечать міжнародним нормам, принципам і практикам.
Принагідно звертаємося до Вас із проханням у підходах щодо виділення коштів уряду України акцентувати увагу на необхідності створення та розвитку послуг для сімей з дітьми у громадах, підтримку недержавних надавачів соціальних послуг, інвестувати у створення прийомних та патронатних сімей, центрів денного догляду тощо та розбудовувати систему превенції потрапляння дітей в інтернатні установи. Підтримка дітей в сім’ях і доступ до послуг в громаді допоможе уникнути ризику подальшої інституціалізації дітей і допомогти всім дітям, які ризикують розлучитися із своєї сім’єю, зростати у сприятливому та люблячому сімейному середовищі, а також підтримати дітей та сім’ї, які повертаються додому.
Директор Фонду “Lumos” в Україні Галина Булат
Голова правління ГС “Українська мережа за права дитини”, національна програмна директорка МБО БФ “СОС Дитячі містечка” Україна Дар’я Касьянова
Заступниця Голови правління УМПД, голова правління ГО “Соціальна Синергія” Маріанна Онуфрик
Виконавча директорка БО “Надія і житло для дітей” Галина Постолюк
Національний директор МБО БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна Сергій Лукашов
Виконавча директорка МБФ “Українська фундація громадського здоров‘я” Галина Скіпальська
Виконавча директорка ВБО “Український фонд “Благополуччя дітей” Тетяна Басюк
Директорка МБО “Партнерство “Кожній дитині” Василина Дибайло
Директорка Благодійної організації “Українська освітня платформа” Мар’яна Кащак
Президентка ГО “Ліга соціальних працівників України”, кандидатка педагогічних наук, заслужена працівниця соціальної сфери Світлана Толстоухова
Директор Міжнародної громадської організації “Міжнародний центр розвитку і лідерства” Олег Шелашський
Президентка Всеукраїнської громадської організації “Магнолія” Євгенія Ткаченко
Виконавча директорка Громадської організації “Еммаус” Анастасія Золотова
Голова правління ГО “Дніпровська ліга соціальних працівників” Оксана Верешко
Голова правління ГО “Відповідальні громадяни” Ольга Коссе
Виконавча директорка ГО “Всеукраїнський громадський центр “Волонтер” Тетяна Журавель
Президентка БО “Благодійний фонд “Волонтери: Дорослі-дітям” Вікторія Тищенко
Голова правління ГО “РК на Прикарпатті” Володимир Шегда
Голова ГО “ВО “Клас” Наталія Зуєва
Директорка БО “Луганське обласне відділення “МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка” Людмила Харченко
Голова правління Альянсу “Україна без сиріт” Денис Пошелок
Виконавча Директорка БФ “Маніфест Миру” Інна Білоус
Виконавчий директор БФ “Єлеон” Роман Майстренко
Директор БФ “Нехай твоє серце б’ється” Наталія Нагорна
Директор БМРГО НРЦ “Насіння Надії” Валентина Базилевич
Виконавчий директор ГО “Промінь любові” Уповноважена особа БФ “Час турботи” Голова ГО “Інститут Місто” Тетяна Василенко
Директор БО БФ “Відважні” Директор ГО “Аутизм-Житомир” Голова ГО ЖОГО “Діти сонця” Сніжана Кісішвілі
Звернення англійською мовою можна переглянути у прикріпленому файлі нижче.