Шанс на зміни: відбудова шкіл в Україні як крок до інклюзивної освіти без інтернатів
Дата публікації:
Відновлення шкіл в Україні це впершу чергу про ремонт та або будівництво укриттів, щоб захистити дітей від ракетних ударів і бомбардувань. Багато з шкіл залишаються закритими через брак належних бомбосховищ, що значно порушує очне навчання.
Але відбудова має стосуватися не лише укриттів. Простори, в яких навчаються діти, повинні підтримувати ментальне здоров’я, соціалізацію та безпечну взаємодію — особливо для тих, хто має досвід війни, втрати, переміщення або інституційного догляду.
На жаль, Україна досі має один із найвищих рівнів інституціалізації та сегрегації в спеціальних школах. Ця практика шкодить розвитку, добробуту й соціальній інтеграції дитини. Універсально доступне, інклюзивне освітнє середовище дає змогу поступово відмовитись від потреби в спеціалізованих інституційних закладах, створюючи умови для того, щоб кожна дитина могла зростати в сім’ї та громаді.
Ці теми — на перетині архітектури, безпеки та прав дитини — стали одним із акцентів матеріалу французького видання Libération, підготовленого до Венеційської архітектурної бієнале. У ньому розповідається про проєкт Atlas of Schools, реалізований у Запоріжжі за участі архітектора Мартена Дюплантьє.
Йдеться про створення підземних шкільних просторів, які не лише захищають, а й можуть функціонувати як повноцінні інклюзивні освітні середовища — під час війни та після її завершення.
«Україна зберігає один із найвищих рівнів інституційного догляду дітей та сегрегації у спеціальних школах. Відбудова має стати нагодою розірвати з цією системою, що ізолює та послаблює, і створити школу інклюзивну й комфортну для кожної дитини — з інвалідністю, особливими освітніми потребами, проблемами психічного здоров’я або без них», — коментує в матеріалі радниця з адвокації УМПД Анастасія Степула.
Детальніше про архітектурні рішення, соціальні наслідки та шкільні укриття нового типу читайте у виданні Libération.