Дата публікації:
«Це морально-душевний відпочинок, підготовка до майбутнього життя»: підсумки другого реабілітаційного табору в Трускавці
В межах проєкту «Шлях у майбутнє» відбулася друга зміна реабілітаційного табору для дітей, повернених з депортації або тимчасово окупованих територій, та їх сімей.
«Стає легше на душі, відходимо від того, що пережили…»
«Це морально-душевний відпочинок, підготовка до майбутнього життя…»
«Тут немає російських солдатів, можна вільно пересуватися, не хвилюватися, що можуть зайти й забрати дітей…»
«Моя внутрішня квітка трохи відігрілася, відтанула тут…»
«Я б хотіла тут жити усе своє життя…»
Ці відгуки маленьких і дорослих учасників реабілітаційного табору в Трускавці, на другій зміні всіх разом було 51.
Діти ще зовсім недавно жили під окупацією або були депортовані у рф. Українська мережа за права дитини (УМПД) повернула їх, возз’єднала з родинами. А тепер, в межах проєкту «Шлях у майбутнє», долучила сім’ї з дітьми до програми реабілітації. І ось вони разом побували тут – на унікальному бальнеологічному курорті в передгір’ї Карпат.
Чому не лише діти, а цілі родини?
«Ми повертаємо дітей і працюємо на благо дітей. Але ми точно знаємо, якщо у батьків підвищена тривожність і вони в розпачі, то й діти не почувають себе стабільно і в безпеці. І навпаки – якщо у батьків гарний настрій, вони умиротворені, знають, в якому напрямку рухатися, це дуже добре впливає для дітей», – говорить Світлана Забава, кейс-менеджерка проєкту «Шлях у майбутнє», супервізорка, експертка із захисту прав дитини УМПД.
Перемикнути дітей і дорослих на іншу реальність, аби вони всією сім’єю відчули себе в безпечнішому просторі, в нових умовах життя – на це і спрямована реабілітація. Наші фахівці надають їм психологічну допомогу, соціально-педагогічну підтримку, влаштовують майстер-класи, фізично-емоційні розвантаження, терапевтичні заходи.
Тож, відвідавши процедури, прописані лікарем санаторію, попивши цілющої мінеральної водички й кисневої пінки, учасники програми збираються в загальному просторі – для спілкування.
••• Ось діти схилилися над плетінням браслетів із жовто-блакитних стрічок… Стараються, допомагають одне одному…
••• Ось батьки дітей, ретельно добираючи фарби, складають мандалу, яка відбиватиме їх емоційний стан завтра, через місяць, через рік…
••• Ось діти й дорослі на білих аркушах старанно вимальовують свої мрії… А ось – на асфальті… А в цьому колі говорять про них вголос…
••• Ось юні учасники естафети залучили маму однієї з родин, аби укомплектувати команду… А на цій світлині син намагається відібрати у мами м’яч…
Хлопцю В. 17 років, він в санаторії з мамою і маленькою сестричкою.
«Спочатку я відчував себе 60-річним дідусем, три поверхи пройшов – уже морально спину ломить. Потім роззнайомився з однолітками, себе проявив – стало веселіше. Омолодився», – говорить юнак.
«Найбільше, що тут сподобалося, це люди і їх ставлення до нас і до наших дітей», – кажуть дорослі. І вони, і діти називали психологинь і кейс-менеджерок проєкту «феєчками», адже щиру увагу і справжню зануреність з людину не підробиш, не зіграєш.
Наші фахівчині грали з дітьми в настільні й спортивні ігри, навчали плавати, вислуховували про наболіле…
Усі разом брали участь у фільмуванні репортажу, залюбки позували для групових й індивідуальних світлин…
Ходили на екскурсію Трускавцем – уважно слухали розповідь про курортне місто на заході України, відоме з давніх-давен, смакували звуками органу в місцевому соборі, романтично посміхалися під кроною Дерева Кохання.
У санаторії наших дітей і дорослих можна було впізнати по фірмових футболках, але не тільки. Минали дні – і на обличчях малечі й підлітків, а також їхніх батьків усе частіше з’являлися промінчики щастя. Психологи кажуть, що навіть 3-4 днів занурення в любов і турботу достатньо, аби пригадати цей стан.
«Це дуже круто, коли ми спостерігали, якими вони приїхали сумні й не розуміли, що їх чекає, а сьогодні бачимо, як світяться їхні очі, як вони розкриваються, ми бачимо їх справжні усмішки», – підсумовує координаторка проєкту «Шлях у майбутнє» Анастасія Халіулова.
…Наприкінці маленької зміни діти й дорослі проводжали одне одного, обіймалися й плакали, обмінювалися контактами. Дякували організаторам відпочинку – фахівцям УМПД і логістам.
Звісно, ми радіємо й… уже готуємось до третього заїзду. А фахівцям, які працюють з дітьми й родинами за програмою реабілітації, після очного знайомства буде легше зрозуміти своїх візаві.
Проєкт реалізується Українською мережею за права дитини за підтримки Фонд “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії, Швеції та Естонії.