«Маленька справа сьогодні – будує велике майбутнє!», – Анат Бондаренко, координатор БО «БФ “Гуманіст”»
У Полтаві та області працює благодійна організація «Благодійний Фонд «Гуманіст», яку очолює Анат Бондаренко. Організація входить у мережу Громадської спілки «Українська мережа за права дитини» (УМПД) та була заснована у 2014 році. Тоді фонд мав іншу назву та майже не працював, але у 2020 році відбулась реорганізація Фонду, він отримав назву «Гуманіст».
«З того часу Фонд має чітко сформульовану політику зі сталими місіями, цінностями. Саме з того часу розпочалися наші маленькі добрі справи», – розповідає Анат.
Вона згадала одну з таких історій допомоги родині з Полтавської області. Сім’я з п’ятьма дітьми жила в одному селі. Після початку активних бойових дій вони переїхали до міста, в якому вийняли житло. Батько родини працював, а мати доглядала за дітьми.
Але в одну мить в родині все перевернулося. В 14-річної старшої дівчинки Каріни почалися проблеми зі здоров’ям. Обстеження, аналізи, консультації різних лікарів, чотири зроблених операції – все марно. З кожним днем стан її погіршувався. Родина витратила всі свої заощадження. До всіх цих випробувань додаються ще й жахи війни.
Згодом батько втрачає роботу, родині у два рази підіймають вартість оренди квартири. Каріна швидко слабне та перестає ходити. Лікарі озвучують для батьків приголомшливе повідомлення, що дівчинка може втратити кінцівку та найближчим часом потрібно робити операцію.
В родини не має коштів. Всі, до кого зверталися батьки – знайомі, друзі, громадські та благодійні організації – відмовляли в допомозі. Наголошувати, що в країні війна та допомога спрямована в першу чергу родинам, які залишили свої домівки, тікаючи від війни в більш безпечне місце.
Розпач батьків був настільки великим, що вони почали втрачати віру та надію на отримання допомоги аби врятувати доньку. Але зовсім випадково на очі батька потрапив номер гарячої лінії «Української мережі за права дитини». Бувши у відчаї, він зателефонував та благав про допомогу.
Марина, операторка гарячої лінії, яка прийняла його дзвінок настільки відчула біль та перейнялась ситуацією, що одразу описала в робочій групі працівників «гарячої лінії» ситуацію родини з пошуком можливих шляхів допомоги та ресурсів.
«Через те, що наш Фонд є членом Мережі та ми працюємо у Полтавській області, нам стало відомо про дану родину, про ті складні життєві обставини, в яких родина опинилася. І перше, що ми зробили – це знайшли, домовилися, оплатили додаткові обстеження та аналізи для дівчинки. Підтримали родину продуктовими та гігієнічними наборами, оплатили оренду квартири та комунальні послуги. Колеги з УМПД надали контакти лікарів в Києві для консультацій. А ми вже віднайшли транспорт для перевезення Каріни та всі витрати на лікування взяли на себе», – розповідає Анат.
Фото з архіву родини
Столичні лікарі поставили Каріні правильний діагноз, провели лікування. А головне – Каріні врятували кінцівку. Наразі вона під наглядом лікарів, але вдома. Хоч поки й у кріслі колісному, але вже потрохи відновлюється, встає та знову вчиться ходити. Тато знайшов собі тимчасовий підробіток. З кожним днем поступово життя в родині відновлюється та стабілізується.
«Одразу дізнавшись про родину, я знала як їм допомогти. Також я знала, що можу це зробити й це в моїх силах. Вірю, що ця підтримка й допомога буде тим маленьким відбитком, який змінить та врятує життя дівчинці», – завершує свою розповідь про родину Анат.