«Підтримуємо в людях самостійність та спроможність, щоб вони не були залежні від гуманітарної допомоги», – Ольга Коссе, ГО «Відповідальні громадяни»

Громадська організація «Відповідальні громадяни» створили волонтери у 2014 році в місті Донецьк. Спершу це була спільнота з десятка небайдужих людей, які розвозили гуманітарну допомогу на підконтрольних і непідконтрольних Україні територіях. Через дев’ять років роботи, ініціатива виросла у громадську організацію з понад 100 співробітниками. Тепер там працюють переселенці з Запорізької області, Бахмуту, Костянтинівського та Краматорського районів.   

«Кожен з нашої організації змінив свою кар’єру, змінив своє життя для того, щоб допомагати постраждалим від війни. Вся наша команда є внутрішньо переміщеними особами, іноді не один раз. Тому ми розуміємо з якими проблемами стикаються люди, які переживають воєнні дії, вимушені переїжджати, втратили житло, роботу і починають все з початку. Це наш орієнтований підхід – допомога своїм таким як ми», – розповідає голова  правління громадської організації «Відповідальні громадяни» Ольга Коссе. 

З 2014 року «Відповідальні громадяни» підтримали понад 0,5 мільйона людей. Надали гуманітарну допомогу, психосоціальну підтримку, залучили молодь та дітей до програм розвитку. 

«Співпрацюючи з партнером Mercy Corps, ми підтримували людей грошима (2200 грн у місяць на одну людину). Саме ця допомога була вирішальною для мешканців Бахмута, які хотіли евакуюватися, але для виїзду не мали коштів… Вони виїхали та змогли орендувати житло, – розповідає Ольга, – Насправді, сума допомоги не має великого значення… Часто людям потрібна досить невелика підтримка, щоб вони змогли організувати своє життя на новому місці. Щоб вони не боялися, не трималися за свої домівки. Бо їх життя – набагато цінніше за стіни!».

Сьогодні у ГО «Відповідальні громадяни» залишаються два фокуси в роботі: допомога потребуючим з подальшим влаштуванням на більш безпечних територіях та працевлаштування людей, які постраждали від бойових дій зараз. 

«Ми намагаємось підтримувати в людях самостійність та спроможність, щоб вони не були залежні від гуманітарної допомоги, щоб вона не стала для них єдиним джерелом доходів, на який можуть розраховувати зараз», – розповідає Ольга.