Повернення додому 17-річної Мирослави

Понад два роки дівчина рвалася туди, де було її серце: у вільну Україну. Спочатку з окупації, потім з депортації. Нарешті вчора вона перетнула український кордон. Повернутися з росії 17-річній Мирославі* допомогла Українська мережа за права дитини та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Інколи здається, що цей випадок повернення – найважчий, найнеймовірніший, найцікавіший. Але потім трапляється наступний – і ти думаєш: ступінь неможливого не перевершити – як щодо перешкод на шляху, так і стосовно бажання людини подолати їх.

Про це щоразу, повертаючи дітей з депортації або тимчасово непідконтрольних уряду України територій, розмірковує Анастасія Халіулова, фахівчиня соціальної роботи і співкоординаторка проєкту «ШЛЯХ ДОДОМУ».

«Сьогодні маленька й тендітна, але напрочуд смілива і з великим серцем 17-річна дівчина перетнула український кордон. І зробила вона це тільки тому, що дуже сильно хотіла жити в Україні і бути вільною на своїй землі», – говорить Анастасія.

Мирослава народилася і виросла в місті, де зараз ведуться активні бойові дії. В 2014 році в неї померли батьки, і дівчинка жила з опікункою. Повномасштабна війна теж застала дитину в рідному місті.

Рятувались в підвалах. А на початку квітня 2022-го вирішили з опікункою виїхати в Харківську область. Але проросійських поглядів жінка невдовзі забажала повернення. Й уже влітку вони з Мирославою знову опинилися в рідному місті.

Неважливо, що їхній будинок наполовину вигорів, що в ньому не було світла, води й тепла. Офіційна представниця дівчинки попри що хотіла повернутися додому, тож її все влаштовувало. Але Мирослава не мала наміру миритися з тим.

Восени 2023-го її, 16-річну дівчинку, саму відправляють у велике російське місто – навчатися в коледжі за спеціальністю, про яку вона аж ніяк не мріяла. Вона живе в гуртожитку, по суті, кинута напризволяще. Весь час Мирослава шукає когось, хто її зрозуміє, підтримає і зможе допомогти.

Порятунком для дівчини стало те, що про неї дізналась «Українська мережа за права дитини». Відтоді фахівці проєкту «ШЛЯХ ДОДОМУ» з нею на зв’язку, в тому числі – на маршруті повернення Мирослави, сповненому страхів і ризиків.

Мирослава знала, що її можуть шукати, але вона вперто їхала до кордону з Україною, бо хотіла бути там, де її серце.

Чотири доби дороги, надважкі дні, надважкі ночі. Допити, перевірки, завертання на пунктах пропуску. І водночас – допомога багатьох людей.

…Вчора пізно ввечері Анастасія Халіулова написала колегам:

«Мирослава переступила кордон. І почула від мене моє улюблене: “Вітаємо вдома”. А поки дівчина може видихнути, відпочити. Ми їдемо з нею в потязі, який везе до близьких людей, які насправді її люблять і готові підтримати в нових починаннях. Везе додому».

Кейс-менеджери проєкту «ШЛЯХ ДОДОМУ» візьмуть дитину під повний супровід – Мирослава отримає комплексну допомогу.

Ім’я дитини змінено з міркувань її безпеки

«ШЛЯХ ДОДОМУ» – проєкт, спрямований на пошук і повернення дітей, переміщених в рф або на непідконтрольні уряду України території, а також на возз’єднання сімей, діти з яких опинилися в окупації без батьків. Проєкт реалізує Українська мережа за права дитини в партнерстві з Save the Children in Ukraine.

Також нашими партнерами є: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Офіс Омбудсмана України, Благодійний фонд EDUKIDS, Медійна ініціатива за права людини.

Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обов’язково відображають офіційну позицію Save the Children.