«Родичів дітей, яких депортували, не можна за це звинувачувати в колабораціонізмі»
Підвердженням тому – аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?», проведене Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки USAID Україна.
«Наше дослідження мало на меті роз’яснення і доведення інформації саме до батьків і родичів дітей, яких депортували, що саме порушує Росія і за що батьків в жодному випадку не можуть звинуватити», – пояснює Наталія Мезенцова, адвокатка та співавторка дослідження.
Депортація українських дітей в рф здебільшого спричинена однією з трьох умов:
- під виглядом евакуації,
- під виглядом оздоровлення
- та для усиновлення дітей.
У дослідженні розглядається аспект — переміщення дітей нібито для «оздоровлення».
Рідні вимушені шукати шляхи повернення дітей додому самотужки, замість того, аби звернутися по допомогу до державних органів. Батьки/законні представники дитини бояться звинувачень у колабораціонізмі через те, що:
- ними було надано згоду (нібито добровільно чи під прямим примусом) на поїздку дитини в табір на території росії,
- самі змушені виїжджати на територію рф по дитину,
- контактували представниками окупаційної влади, з громадянами, представниками влади, правоохоронними органами рф, зокрема, коли зв’язувалися з представниками оздоровчих таборів на території окупованого Криму або рф.
«На місцевому рівні від органів влади вони не почули про наявність єдиного механізму повернення дітей. В деяких випадках лунали обвинувачення, що це був їхній вибір. Побоювання наслідків після надання згоди на переміщення дитини призвело до того, що батьки не зверталися далі», – наголошує Аксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини.
За словами експертки, дослідники виявили відмінності в процесах переміщення дітей з тимчасово окупованих територій Харківської і Херсонської областей:
«На ТОТ Харківської області батьки були виснажені обстрілами, нападами на цивільне населення, безробіттям, голодуванням дітей і шукали можливості врятувати дитину навіть через це “оздоровлення”, щоб вона трошки відволіклася від обставин, в яких перебуває.
Натомість батьки з Херсонської області були поставлені перед фактом щодо необхідності такого переміщення на “оздоровлення” в жовтні 2022 року, коли вчителів чи директорів викликали й називали дату, коли дитина з речами має прибути до навчального закладу. Завчасно було підготовлено згоди, які формально мали заповнити батьки на відправку дитини. Батькам говорили, що це максимум на два тижні».
Кілька історій, які вдалося виявити в ході дослідження, знайдете в каруселі.
У більшості випадків батьки надавали згоду саме «на оздоровлення» дітей.
Додому діти не могли повернутися понад пів року. Росія створювала перепони, вимагала особистої присутності батьків і величезної кількості документів.
«Шість місяців — достатній період часу, щоб дитина була абсолютно розгублена і не знала, де і кому їй вірити. Руйнується довіра. Дитина вже не може довіряти рідним, бо їй закидають думки, що її залишили, – зауважує Лариса Денисенко, правозахисниця та письменниця. – Оздоровлення лише підстава для депортації. Як ми бачимо далі – це тимчасова зупинка. Далі дитину починають переводити вглиб Росії, шукати їй прийомну родину чи дитячий будинок. Це типова маніпуляторська схема».
Дослідження також мало на меті показати, що в умовах збройного конфлікту не припиняє діяти ані національне законодавство, ані міжнародні норми з прав людини.
«Акцент робився на тому, що в силу окупації, потім депортації або примусового переміщення діти, які опинилися на території рф, повинні захищатися державою-окупантом, яка фактично взяла їх під свій контроль», – говорить адвокатка Наталія Мезенцова.
Натомість всі ми спостерігаємо грубе порушення базових прав дитини:
- право на збереження ідентичності,
- право на возз’єднання з сім’єю, а раніше – не роз’єднання із сім’єю всупереч бажанню;
- свавільне або незаконного втручання в здійснення права дитини на особисте і сімейне життя.
Більше про дослідження, про те, чому батьки депортованих дітей бояться звинувачень у співпраці з ворогом, про рекомендації різним органам влади щодо вирішення виявленої проблеми — читайте на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини.
Текст дослідження українською мовою: Повернення депортованих дітей батьками. Дослідження, англійською мовою – DeportedChild_Eng.
===
Проєкт «ШЛЯХ ДОДОМУ» спрямований на пошук і повернення дітей, переміщених в рф або на тимчасово окуповані території України, а також на возз’єднання сімей, діти з яких опинилися в окупації без батьків. Проєкт реалізує Українська мережа за права дитини в партнерстві з Міжнародною гуманітарною організацією Save the Children in Ukraine.
Також нашими партнерами є: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Благодійний фонд EDUKIDS, Медійна ініціатива за права людини.
Долучайтеся до проєкту «ШЛЯХ ДОДОМУ» і Ви. Тисніть кнопку ПІДТРИМАТИ НАС – і зробіть посильний внесок у справу повернення дітей, адже це потребує чималих ресурсів.
Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обов’язково відображають офіційну позицію Save the Children.