«Ми підготували чудових фахівців соціальної роботи, які дуже затято допомагають сім’ям», – Ілона Єлєнєва, МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я»

У  2023 році міжнародна громадська організація «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» стала членом  громадської спілки «Українська мережа за права дитини». Організація працює в Україні вже понад 20 років і втілює проєкти у чотирьох напрямках: сфері соціальної політики, здоров’я та добробуту, захисту громадянських прав (у тому числі  й права на гідну працю) та розвитку дітей і молоді. Більше про крайній напрямок, а також досягнення і плани організації розповідає директорка організації Ілона Єлєнєва. 

Наставництво у прив’язці до роботи 

«У 2010 році ми вперше працювали з темою реформування інтернатних закладів в Україні. Спільно із фахівцями Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (яке потім багато разів трансформувалось та змінювало назви) та з соціальними працівниками розробляли ґрунтовні рекомендації та різноманітні інструменти з соціальної адаптації випускників інтернатних закладів», – розповідає Ілона. 

У ті роки одним із самих успішних став пілотний проєкт у Жмеринці Вінницької області. В місті навчалось багато випускників інтернатів, які обрали різні спеціальності в галузі залізничного транспорту. Молоді допомогли влаштуватись на роботу та знайшли наставників – менторів, які супроводжували на новому місці та підказували, як розв’язувати різні побутові проблеми. 

«Роки через три ми дізнались, що усі вони продовжили працювати та спілкуватись з менторами. Їх щиро підтримали та допомогли адаптуватись. Для деяких ті наставники стали другими батьками. Й у молоді вже з’явились плани на майбутнє, яких не було раніше. Можна було у них повчитись мотивації та цілеспрямованості», – розповідає Ілона. 

Потім у МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» були й інші ініціативи, присвячені темі деінституціалізації та підтримці родин. Зокрема, діяльність організації передбачає тісну співпрацю та розгалужену підтримку центрів соціальних служб і розвиток їх потенціалу.

 «У нас були проєкти в Луганській області та в Криму. Й у 2014 році команда, як і вся країна, вперше стикнулась із викликами війни та проблемами вимушених переселенців.  Ми не могли стояти осторонь і допомагали родинам у складних  життєвих обставинах. Ми підтримували невеликими грантами ініціативи з інтеграції та адаптації внутрішньо переміщених сімей, які приїхали до громад Одещини та Києва», – говорить Ілона. 

Також запрошували експертів, які мали досвід воєнних конфліктів у Косово. Порівнювали його з викликами, які стояли перед Україною. Ілона зізнається, у той час і не думала, що через роки ситуація стане ще гірше і що кожному доведеться рятувати від війни себе та інших людей.  

Терапія допомоги 

22 лютого 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, команда МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» проводила великий захід. Вони завершували гендерний проєкт для профспілок в енергетиці. У Київ на круглий стіл приїхали переважно молоді працівники ЗАЕС (Енергодар). Після цієї події більшість одразу виїжджала на роботу до Запорізької атомної електростанції.  

«Ми робили красиві фото, знімали ролики про наш проєкт, усе було дуже натхнено та чудово. З нами була ініціативна молодь, зацікавлена розібратись в темі гендеру, – ділиться Ілона. – І зараз, через два роки війни, ми не знаємо про долю більшості, чи пережили вони окупацію». 

Ілона пригадує, як у березні вони перелаштовували проєктну роботу команди на гуманітарну допомогу. Цей напрямок не був властивий організації, але багато українців вкрай потребували підтримки. На щастя, донори дозволили перенаправити фінансування.  

«Часи коронавірусу навчили нас працювати онлайн в умовах кризи та невизначеності.   Завдяки тому досвіду ми не зупинились і продовжили допомагати. Наші колеги з таким захопленням шукали, де можна щось купити потрібне, де буде найкраща ціна,  хто може нам те усе привезти. Прямо очі горіли від щастя, коли вдавалося доставити замовлене у потрібному напрямку. Так одна палета з гуманітаркою у нас навколо Херсону місяці два їздила з одного поштового відділення в інше. Місто тоді вже було окуповане, і ми не могли завести допомогу. Довелось перенаправити в іншу область», – розповідає Ілона.

Допомога передавалася адресно, безпосередньо через мережу центрів соціальних служб, з якими раніше працювали: знали кожного фахівця особисто. Купували постіль у тимчасові притулки, оплачували евакуаційні автобуси та багато чого іншого. За перші місяці витратили близько 1,5 млн гривень на гуманітарну програму підтримки. 

«Раніше в одному з проєктів ми супроводжували сім’ї, де діти мали пройти профілактичне лікування від туберкульозу. Багато родин виїжджали, ми потім намагалися відновити з ними зв’язок та знайти лікаря, щоб продовжити лікування. Якось одна з таких сімей приїхала до Дніпра, пішла за гуманітаркою до хабу “З Бахмутом у серці” і побачила там свою соціальну працівницю з Бахмуту. Це мов маленьке диво, коли у чужому місті ти знаходиш знайому людину, яка тебе підтримує. Такі випадки надихали», – розповідає Ілона.  

Зараз команда МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» продовжує проєктну роботу.  

Ініціативи з протидії онлайн-загрозам 

У липні 2021 року в МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» стартував проєкт «Кібербезпека для підлітків». У Києві та Львові в п’яти школах для вчителів, батьків та правозахисників проводили тренінги й семінари щодо запобігання сексуальному насильству стосовно підлітків в інтернеті. В основу програми був покладений ігровий онлайн-інструмент CYBERSAFE, що розробили експерти нідерландської організації International Child Development Initiatives (ICDI).

«Ми створили посібник для фасилітаторів, що допоможе провести заняття, уроки, не тільки в школах, а й поза навчальним закладом. Наші фахівці не завжди готові говорити з дітьми та підлітками на тему сексуального насильства в інтернеті та кібербулінгу. Ми ж розробили рекомендації, де навчаємо комунікувати ці питання, а не читати мораль дітям. Просто говоримо та пояснюємо наслідки їх дій. Основна філософія побудована на тому, що діти мають право на свободу вираження, спілкування з однолітками», – розповідає Ілона. 

Також для дітей розробили два соціальних ролики, де пояснюють що робити, коли стикаються з кібербулінгом, які дії однолітків можуть призвести до насилля в інтернеті. Сценарій допомогли розробити самі підлітки, які на фокус-групах поділились своїми історіями. 

Соціальний ролик проєкту «Кібербезпека для підлітків».  Джерело: youtube.com/@user-fi9fo2fh5x  

«Після лютого 2022 року проєкт із кібербезпеки зазнав змін. Бо тепер усі діти так чи інакше стикались з насиллям не тільки в інтернеті, а й щодня у реальному житті, – пояснює Ілона. – Ми запозичили певні методики у європейських колег, чогось, навпаки, їх навчили. Адже підходи в країні, де триває війна, відрізняються».  

У 2024 році команда продовжить поширювати цифрову кампанію щодо протидії насильству та булінгу в інтернеті. Планується і подальша співпраця з правоохоронними органами та місцевою владою по всій Україні, аби спільними зусиллями запобігати насильству щодо дітей в Інтернеті.

Центр для дітей та батьків 

Для підтримки родин із дітьми до 10 років, які постраждали від війни, команда МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» розпочала проєкт ігрових інклюзивних хабів TOY for Inclusion. Програму роботи для них розробили за методикою схожих центрів, що працюють у Словаччині, Польщі,  Італії та інших країнах Європи.  

Перший заклад Play Hub відкрили влітку 2023 року на базі Київського міського центру сім’ї «Родинний дім» (вул. Новодарницька, 26). Там працюють декілька вихователів і психолог, є великий набір іграшок, організовуються заходи для старших дітей та батьків. 

«Не завжди у батьків вимушених переселенців є можливість купити найкращу іграшку дитині. Наш  центр надає можливість батькам навчитися краще розвивати своїх дітей через гру. В центрі працює наша команда вихователів та психолог. Поки діти граються, батьки дізнаються про особливості цих ігор та інші теми відповідального батьківства», – розповідає Ілона.  

У планах – зробити такий центр доступним для сімей з дітьми, які мають функціональні порушення. А також шукають партнерів та донорів для створення мережі хабів TOY for Inclusion в інших громадах України.

«До нашого хабу в Києві ходили дітки 2-3 років, які ніде більше нічого не відвідували та не розмовляли. Після занять у Play Hub вони почали говорити. Спочатку це були короткі слова, але це вже було чудово, –  радіє Ілона. – Ми бачимо позитивний результат і хочемо далі розвивати цю ініціативу. Бачимо, наскільки важливий ранній розвиток дітей та підтримка батьків».

Сьогодні в команді Київського офісу МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» десять співробітників. Мають також регіональних представників у шести областях України, до різних проєктів залучено близько 100 надавачів послуг по всій країні, маємо розгалужену мережу партнерів в регіонах – центри соціальних служб, служби дітей, медичні установи, реабілітаційні центри,  профспілки, органи місцевого самоврядування тощо.

«Наприкінці 2023 року ми підготували чудових фахівців соціальної роботи з питань соціальної реабілітації у деокупованих громадах, цей напрямок складний – відповідь на потреби часу.  Часто допомогу, яка так потрібна сімʼям з дітьми у прифронтових громадах, доводиться надавати під обстрілами. Ми розуміємо, що таких спеціалістів в тих регіонах небагато, залишилися найвідданіші, нові кадри залучати до роботи складно. І раптом з одним із хлопців зникає зв’язок. Зʼясувалось, що цьому молодому працівнику вручили повістку і він пішов до лав армії. Звичайно, що військо потребує ротації й поповнення, в країні війна. Але, враховуючи брак фахових спеціалістів по роботі в громаді, я була здивована, що ця професія не має захисту, броні. Тепер родини вразливих категорій не зможуть вчасно отримати гарантовану їм підтримку від держави. Це ставить перед нами нові питання захисту фахівця соціальної роботи в професії, бо багато зусиль і ми, й комунальні заклади центри соціальних служб вкладають у навчання, підготовку персоналу, але стикаємось із плинністю кадрів», – підсумовує Ілона.