Дата публікації:

«У кожної дитини має бути хтось, хто співатиме для неї колискову», – Сергій Лукашов про реформу системи догляду та підтримки дітей

Міжнародна благодійна організація «Благодійний фонд «СОС Дитячі Містечка» Україна працює в нашій країні вже понад 20 років. Ця організація – амбасадори реформи деінституціалізації, чи як називають її зараз – реформи системи догляду та підтримки дітей. Про необхідність впровадження змін та виклики розповів Сергій Лукашов, національний директор МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна, член правління ГС «Українська мережа за права дитини».

Оцінка соціального впливу на громаду

Представництва СОС Дитячі Містечка є у 137 країнах та територіях світу. Раз на 15-20 років у різних країнах вони проводять дослідження, де вивчають вплив на громаду різних підходів за доглядом і вихованням дітей. 

«Громада отримує великий зиск від того, що діти виховуються у сімейних формах виховання, а не інтернаті. Ці діти стають платниками податків, вони створюють сім’ї, наповнюють громаду активними новими громадянами. Якщо цього не зробити, то дитина виросте у дорослу людину, яка громаді буде приносити збитки та стане неадаптованою молодою людиною, яка завжди буде на утриманні держави. На жаль, у нашій країні так і відбувається», – розповідає Сергій. 

Щоб побачити різницю як склалося життя дітей з інтернатів та дітей, що були у СФВ — потрібно вивчати їхні долі. Сергій радить поглянути на досвід сусідніх країн. Наприклад, Боснії. Через 15 років інвестицій у розвиток соціальних послуг, дохід громади виріс у 9 разів. 

Тобто, вплив на громаду змін у системі догляду та підтримки дітей не можна побачити швидко. Якщо у виховання дитини вкладають ресурси зараз, то результат отримаємо, коли вона виросте, почне сама працювати, приносити прибуток та сплачувати податок у громаду. 

«Зараз в Україні ми втратили третину дитячого населення – через війну діти з батьками виїхали у Європу. Для їх повернення, ми маємо створити хороші умови в країні. Також ми маємо дати гарантію військовому, що у разі його загибелі або інвалідності, його дитина отримає гідне майбутнє. Це складні речі, про них важко говорити, але це реалії нашого часу», – розповідає Сергій щодо доцільності продовження реформа системи догляду та підтримки дітей (реформи деінституціалізації або ДІ). 

Навчання фахівців – один з викликів реформи системи догляду та підтримки дітей 

Досі у громаді є опір змінам. Найбільше – серед працівників інтернатних закладів, яким потрібно буде опанувати новий фах та змінити підхід до роботи. І не усі будуть готові перенавчатись, декому доведеться піти з посад. 

«Будь-які зміни сприймаються критично. Візьмемо до прикладу соціального педагога. Він роками ходить на роботу в інтернат, тут все для нього знайоме, кожна дія на роботі пропрацьована. І тут ми приходимо і кажемо, що потрібно працювати з громадою. Треба буде виходити з кабінету, ставати соціально помітним, творчим, креативним та завзятим. Доведеться працювати з різними сім’ями, думати по-різному, домовлятися з партнерами, розбирати різні життєві ситуації. Мозку буде важче переналаштуватися. Це буде інша модель роботи, набагато краща, але треба буде внутрішньо себе перелаштувати», – розповідає Сергій.

Фото: СОС Дитячі Містечка Чернівці

На думку Сергія, професійне зростання та трансформація можливі. Але тільки у тих, хто у пріоритеті має бажання допомагати дітям.  

«Я сам працював в інтернатах і знаю, що там насправді багато затятих фахівців, які віддані дітям. Інерцію подолати дуже складно — без політичної волі не обійтися. Має бути заклик з усіх сторін: “Треба перелаштовуватися, ви мусите, якщо дійсно любите дітей та хочете їм допомогти”, – розповідає Сергій, – Людина з емпатією приходить на нічну зміну і бачить, як маленька дитина в інтернаті плаче, бо їй ніхто не співає колискову на ніч, хоча їй це потрібно. Якщо педагог або фахівець соціальної роботи в інтернаті розуміє цю потребу, то він зробить усе можливе, щоб у дитини з’явилася мама або опікун». 

У практиці Сергія були подібні випадки, коли йому з командою вдалось допомогти влаштувати дітей у сім’ї, і вони не опинилась в інтернаті. Він додає, що такі діти «виросли та стали повноправними членами суспільства». 

Маленький приклад великих змін – «СОС Дитяче Містечко» у Броварах  

У 2010 році команда МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна запустила у Броварах Київської області перше СОС Дитяче Містечко. Там облаштували затишні будинки для батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків та патронатних вихователів.  

Фото: facebook.com/sos.cv.ua/

«На той момент у місті була власна інституція, де мешкали кілька десятків дітей. Взимку 2021 року ми проводили оцінку потреб громади, яка показала, що з усього міста лише 2 дитини перебували в інтернатних закладах — всі інші діти виховувалися у сім’ї. Якщо громада вмотивована та свідомо підходить до дитячого питання, і якщо там є такі фахівці як ми, то оздоровити ситуацію у громаді можливо, – розповідає Сергій, – Пішло на це багато років, але ми набували досвіду. Тепер ми маємо методику і досягти в інших громад змін можна набагато швидше».

На жаль, досі залишаються противники реформи системи догляду та підтримки дітей. Серед них є й громадські діячі, лідери суспільної думки та влади.  

«Люди керують великою системою та мають матеріальну зацікавленість. Вони емоційно збагачуються та отримують швидку радість, коли їдуть в інтернат, дарують подарунки, виставляють фото у фейсбук. Всі споглядають на щасливих дітей, пишуть слова вдячності. І це стимулює людей захищати інтернатну систему. Вони більше думають про власний емоційний зиск, ніж про добробут дитини. Це дає людям відчуття всемогутності», – каже Сергій.

Він вважає, що потрібно досліджувати долі випускників інтернатів і показувати, що утримання інтернатної системи це – марнування коштів та ресурсів. Можливо ті, хто допомагає інтернатам по інерції – змінять своє ставлення до інституційної системи. 

«В умовах війни кожна дитини стала ще більш значущою, це – наш людський капітал, і ми маємо зробити все, щоб ці діти виростали у люблячій родині. Від цього залежить майбутнє нашої держави, – додає Сергій, – Дуже важливо, що ми з партнерськими організаціями об’єднані у нашу Мережу. Українська мережа за права дитини дає коаліційний підхід. Ми узгоджуємо спільні меседжі, координуємо спільну практику, ділимося досвідом». 

Читайте також історії створення та розвитку міжнародної благодійної організації «СОС Дитячі Містечка» на сайті УМПД. 

ПІДПИСАТИСЬ НА НОВИНИ
Піднятися вгору