Дата публікації:

УМПД починає працювати над дослідженням про повернення дітей з ТОТ та російської депортації

Процес повернення дітей з тимчасово окупованих територій та російської депортації надзвичайно складний, тому потребує знань, досвіду та індивідуального підходу до кожного повернення. 

ГС “Українська мережа за права дитини”, враховуючи свій досвід у поверненні дітей та возз’єднанні родин, вважає за потрібне систематизувати свої напрацювання і провести для цього дослідження, яке буде корисним для наступних досліджень та робіт. Його головна мета — оцінка дотримання найкращих інтересів дитини під час незаконного переміщення/депортації. 

“Нам важливо показати обставини, через які діти стали потерпілими від депортації та насильницького переміщення. Вже на старті дослідження бачимо, що більшість наших сімей перебували у складних життєвих обставинах ще до початку окупації. Цим родинам не було надано своєчасну підтримку, у них дуже погано розвинений батьківський потенціал. Відтак дитина залишилася без батьків, зазвичай з родичами, в окупації чи була депортована до росії. 

Ми розуміємо, що нереалізованість реформи ДІ та недостатньо розвинені соціальні послуги у громадах також стали причинами насильницького переміщення та депортації”, — розповідає Анастасія Халіулова, координаторка проєкту “Шлях у майбутнє”.

Аналітики та експерти дослідження працюють не лише над самими фактами депортації, насильницького переміщення та повернення. Важливо розуміти глибші аспекти й причини цих процесів. Саме тому досліджуються стосунки дітей з батьками, соціально-демографічні характеристики родини.

Яким чином діти стають вразливими до впливу війни? Чи є взаємозв’язок із приналежністю до соціальної групи чи наявність певних соціальних характеристик і тими незаконними діями, які вчиняють щодо дітей? Яким чином запобігати або ж нівелювати наслідки цих незаконних дій на рівні родини, громади й, зрештою, держави? Ці ключові питання є основою для дослідження історій дітей, повернених з ТОТ або території рф. 

Методологічною базою є поєднання case-study, глибинних інтерв’ю та правового аналізу цих випадків. Адже саме у цьому системному підході експерти дослідження вбачають запоруку пошуку відповідей на вказані питання. 

“Ми спілкуємось з дітьми, членами їхніх родин та фахівцями, які з ними працюють. Основною настановою при цьому є дотримання найкращих інтересів дитини та засадничих вимог міжнародних стандартів, викладених у Паризьких принципах та настановах щодо дітей, пов’язаних зі збройними силами чи збройними угрупуваннями, Етичних принципах для журналістів, підготовлених Комунікаційною групою ООН, Посібнику Dóchas з етичних комунікацій Ірландської асоціації неурядових організацій розвитку”, — розповідає пані Оксана, аналітикиня проєкту “Шлях у майбутнє”.

У фокусі дослідження — категорії примусово переміщених та депортованих дітей, а також тих дітей, що перебувають на ТОТ під загрозою постійної депортації. Такі вихідні дані зумовлюють низку міжнародних порушень про права дитини відповідно до Конвенції ООН про права дитини. У центрі — викорінення ідентичності, право на освіту, право на релігію, право на розвиток, право на сімейне оточення. 

“З юридичного погляду, аналізуючи історії дітей та їхнє життя на тимчасово окупованих територіях чи у депортації, ми дізнаємося про все нові й нові порушення прав дитини. Тому важливо працювати з усіма кейсами повернення, щоб не втрачати велику кількість юридичних фактів, які можуть бути кваліфіковані як порушення прав дитини”, — каже Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини та експертка проєкту “Шлях у майбутнє”

Під час дослідження експерти не акцентують, чи це діти повернені з депортації, чи вивезені з окупації. Також немає різниці чи це ті діти, яких примусово перемістили на ТОТ або вивезли у депортацію росіяни, чи діти, який вивезли рідні батьки у росію. Результат цих дій однаковий — діти опинилися під контролем рф, де вони не мають жодного права та можливості зберегти свою українську ідентичність, де вони перебувають всупереч їхній волі і хочуть повернутися в Україну. Держава Україна має обов’язок забезпечити це повернення. 

Дослідження базується на гуманітарному дитячо-центричному підході. Під особливим аналізом є діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, діти у складних життєвих обставинах, діти українських військових.

“У центрі нашого дослідження — реформа ДІ. Також, ми думаємо, які реформи ще потрібно провести на національному рівні для того, щоб забезпечити належне утримання цих дітей, який алгоритм роботи з дітьми після повернення в Україну. Суто фізичне повернення нічого не означає, нам потрібно повернення ментальне. Всі заходи мають супроводжуватися реабілітацією та реінтеграцією”, — підсумовує Катерина Рашевська.


По завершенню дослідницької роботи УМПД планує отримати:

1) Звіт з рекомендаціями для територіальних громад, в яких проживає дитина, повернена з російської депортації або ТОТ, про підтримку цієї дитини та її родини й етику взаємодії з ними. 

2) Опис процесу повернення і труднощі, які виникають.

3) Підходи до реабілітації та реінтеграції, що базуватимуться на міжнародних стандартах та практиках. 

Дослідження допоможе державним службовцям, фахівцям місцевого самоврядування та представникам громадського сектору зрозуміти процес повернення дітей з депортації або ТОТ. Вони дізнаються про категорії дітей та сімей, які повертаються, проблеми на кожному етапі, а також успіхи та слабкі місця возз’єднання дітей із сім’ями. Це дозволить їм краще використовувати свої можливості та компетенції. Дослідження також буде корисне юристам, правозахисникам, фахівцям з міжнародного права, науковцям. Воно стане доказовою базою злочинів російської федерації проти українських дітей для міжнародних стейкхолдерів.

Більше про результати дослідження розповімо у наступних матеріалах.

Проєкт реалізується Українською мережею за права дитини за підтримки Фонд “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

ПІДПИСАТИСЬ НА НОВИНИ
Підписатися
Піднятися вгору