«Здавалося, що я дуже довго не побачу своїх донечок. Та чудо нарешті сталося»

Дата публікації:

Довгі два роки Лідія Цимбалюк і її неповнолітні донечки Поліна й Ліза мріяли побачитися й обійнятися. Російська окупація забрала в матері можливість повернутися до рідного села на Луганщині й жити разом зі своїми дітьми, опікуватися ними, як це було все її життя. Як не старалася мати, російські прикордонники не дозволяли її дітям перетнути межу. І тільки нещодавно, фактично на другу річницю повномасштабного вторгнення, матері вдалося вирвати доньок з лап агресора й привезти до нового помешкання на території вільної України. Як це стало можливо, онлайн-виданню LB.UA розповіли Лідія та її старша донька Поліна (з міркувань безпеки інших членів родини імена героїв і деякі дані змінені).

Читати на сайті “Лівий берег”

ПРОЄКТ «ШЛЯХ ДОДОМУ»

ПІДПИСАТИСЬ НА НОВИНИ
Підписатися
Піднятися вгору