«Шлях додому»: Повернення на територію вільної України 9-річної Надійки та її 14-річного брата Михайла
9-річна Надійка та її брат Михайло 14-ти років нарешті повернулися до батьків після 19 місяців розлуки. З окупованої частини Херсонщини дітей допомогли вивезти Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Українська мережа за права дитини. Родзинкою цього повернення стало те, що подруга мами погодилася власним коштом супроводжувати її в поїздці по дітей – пожертвувала власною безпекою заради іншої людини.
Напередодні повномасштабного вторгнення діти поїхали в гості до бабусі й дідуся в село на Херсонщині, яке швидко окупував російський агресор. Шлях на підконтрольну уряду України територію було відрізано.
На щастя, Надійці й Михайлу вдалося уникнути навчання в місцевій школі з російською програмою: вони займалися дистанційно в українській. Після уроків допомагали бабусі й дідусю по господарству. Але весь час дуже хотіли до мами й тата.
Проте лояльно налаштовані до росії літні люди спочатку не хотіли віддавати онуків батькам. Покоління сильно сперечалися між собою. А діти опинилися під подвійним стресом: в окупації і без найрідніших людей поруч.
Батьки Наді та Мишка довго шукали, хто їм зможе допомогти повернути дітей додому. Реальна можливість з’явилася лише на початку вересня цього року, коли тато звернувся до Мінреінтеграції, а міністерство, своєю чергою, долучило «Українську мережу за права дитини» (УМПД).
«Часто люди, які звертаються до нас або будь-якої організації, яка вивозить дітей з рф або тимчасово окупованих територій (ТОТ), вважають, що їм привезуть їхню дитину. Тоді постає велика проблема – їм потрібно усвідомити, що це їх особиста відповідальність – повернути свою дитину чи дітей», – говорить Олександра, фахівчиня соціальної роботи проєкту «Шлях додому», який реалізує УМПД.
Мама Надійки й Михайла дуже боялася їхати по них. І нашим фахівцям довелося готувати її, переконувати, що вони зроблять все, аби шлях був максимально безпечним, що знайдуть волонтерів, які проведуть маму цим шляхом.
Разом з тим жінка попросила, щоб з нею поїхала її подруга, за свій рахунок. Мамі пощастило: людина готова була жертвувати своєю безпекою і коштами заради іншої людини та її дітей.
Тим часом готувалися потрібні для поїздки документи. В останній момент виявилося, що мама з подругою не мають закордонних паспортів. Ми дякуємо Державній міграційній службі за їх швидке виготовлення.
Вдалося також домовитися з волонтерами про супровід. Вони зустріли жінок у Варшаві, і почався довгий шлях до села на Херсонщині.
Яким же було здивування організаторів повернення, коли вони дізналися, що мама Надійки й Михайла, доїхавши до дітей, вирішила погостювати у родичів, з якими так довго сварилася і які жили під окупацією! Хоча, з іншого боку, людям треба було відпочити після довгої дороги.
Назад жінки з дітьми поїхали якраз, коли погіршилася ситуації на кордонах й почали по три дні тримати людей на КПП. Та, на щастя, перетнули кордон досить швидко. На рідній землі їх зустріли інші волонтери.
Наступного дня Надійка та Михайло були вже вдома, з батьками.
===
Проєкт «ШЛЯХ ДОДОМУ» спрямований на пошук і повернення дітей, переміщених в рф або на тимчасово окуповані території України, а також на возз’єднання сімей, діти з яких опинилися в окупації без батьків. Проєкт реалізує Українська мережа за права дитини в партнерстві з Міжнародною гуманітарною організацією Save the Children in Ukraine.
Також нашими партнерами є: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Благодійний фонд EDUKIDS, Медійна ініціатива за права людини.
Долучайтеся до проєкту «ШЛЯХ ДОДОМУ» і Ви. Тисніть кнопку ПІДТРИМАТИ НАС – і зробіть посильний внесок у справу повернення дітей, адже це потребує чималих ресурсів.
Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обов’язково відображають офіційну позицію Save the Children.