Картування послуг

Картування — інструмент роботи, який допомагає візуалізувати та описати всі послуги у громаді: адміністративні, соціальні, медичні, освітні, волонтерські тощо. У проєкті СПІЛЬНО. Соціальні послуги картування проводили партнерські організації, і на основі цього досвіду можемо виокремити декілька підходів до здійснення цієї активності. Про це – далі у пості.

Картування є корисним інструментом:

• для організацій, що заходять працювати у громаду, щоб розуміти, які там вже є послуги;
• для організацій, установ, підрозділів, які працюють у громаді, щоб розуміти куди можуть перенаправляти бенефіціарів;
• для громади, щоб розуміти наскільки покривається потреба у соціальних та інших послугах та які ресурси для цього використовуються;
• для мешканців громади, щоб розуміти, які послуги є та де їх можна отримати.

“Перш ніж розпочати картування, дослідники та пошуківці мають увімкнути свою ерудицію, кмітливість та наполегливість. Тут важливе розуміння як влаштована система надання послуг, які існують структурні підрозділи виконавчої влади, яка у цьому механізмі роль недержавних організацій”, — розповідає Анна Колохіна, експертка з картування, соціологиня, голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень.

Анна Колохіна була експерткою з розробки картування у Новомосковській ТГ, Криворізькій ТГ, Павлоградській ТГ, Запорізькій ТГ, роботу проєкту в яких координує ГО “Дніпровська ліга соціальних працівників”; Полтавській ТГ та Пирятинcькій ТГ, їх роботу координує ГО “ВО КЛАС”. Також пані Анна працювала і в першій фазі СПІЛЬНО, допомагаючи громадам зробити визначення потреб.

Перший етап розробки картування — це пошук інформації з відкритих джерел: сайти, соціальні мережі. Після того як знайшли необхідну установу, зазначають контактні дані: телефон, електронна адреса, сайт, всі соціальні мережі, фізична адреса, прізвище та ім’я керівника, які послуги та кому надають, на яку кількість обслуговування клієнтів розрахована установа. Під час війни важливу роль в інфраструктурі послуг відіграють волонтерські ініціативи, хаби та шелтери, тому їх теж враховують у дані для картування.

У рамках цього картування ще були телефонні інтерв’ю (3 інтерв’ю на громаду) з представниками надавачів соціальних послуг. Це дало можливість окрім наративного звіту надати рекомендації громаді: що потрібно зробити та на що звернути увагу.

Всю інформацію по картуванню вносили у таблиці. Кожен з напрямків послуг робили окремим додатком, далі цю інформацію передавали у міську раду на затвердження.

За подібною методологією картування робили “СОС Дитячі Містечка”, адже їхнє дослідження передбачало: етап збору інформації з офіційних сайтів ТГ, їхніх сторінок у соціальних мережах; проведення 5-ти фокус-групових дискусій з надавачами соціальних послуг та 10 інтерв’ю з керівниками організацій-надавачів послуг; складання мапи державних та недержавних надавачів соціальних послуг та інших установ та організацій.

Партнерство “Кожній дитині” збирали дані для картування через профільних заступників керівництва громади. Скликали робочі зустрічі з місцевими надавачами послуг, локальними координаторами проєкту. Разом узагальнювали та систематизували дані для нанесення їх на карту. Кожен охочий може переглянути результати картування, адже вони представлені на сайті myhromada.in.ua, який запрацював у 2018 році, в рамках проєкту “Запровадження моделі інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах”.

“Якщо робити картування з нуля, як ми робили у своїх громадах (Чернігів, Сміла, Білозір’я (Черкаська обл.) Калуш (Івано-Франківська обл.), то потрібно десь місяць часу в одній громаді на весь процес: створити форми, зібрати статистичні дані, юридичні адреси. Потім все узагальнити та систематизувати. Передати фахівцю, що має нанести це на онлайн-карту”, — розповідає Дмитро Дерев’янка.

За такою ж схемою картування робила ГО “Соціальна Синергія”, але їхній основний акцент був зібрати мережу організацій для перенаправлення та налагодження взаємодії між ними та Дитячими точками СПІЛЬНО. “Зараз наші фахівці точок СПІЛЬНО завжди мають під рукою необхідну інформації про надавачів послуг у їхньому місті. Це дуже допоміжний інструмент у перенаправлені”, — ділиться Тетяна Дружченко.

Труднощі, які можуть виникнути під час картування послуг:

1) чим ближче громада знаходиться до зони активних бойових дій, тим більша є ймовірність, що дані будуть закриті з міркувань безпеки;

2) актуальність даних швидко змінюється: організації можуть закритися, переїхати в інше місто у зв’язку з війною чи закінченням проєкту у громаді.

Порада від експертів: дані потрібно перевіряти та оновлювати хоча б раз у пів року. В ідеалі картування має враховувати визначення потреб, тому кожного разу при пошуку інформації чи проведенні фокус-груп важливо запитувати мешканців громади чи достатньо їм цієї послуги та які потреби у них є ще.

Проєкт #CПІЛЬНОСоціальніПослуги впроваджується Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Консорціумом партнерських організацій за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KfW). В Консорціум входять: Українська мережа за права дитини, ​​Partnership for Every Child / Кожній дитині,  “СОС Дитячі Містечка” Україна, ГО “Соціальна Синергія”, Громадська організація “Дніпровська ліга соціальних працівників”, Громадська організація «Всеукраїнська організація “Клас”»