Модель Барнахус в системі захисту прав дитини – як влаштовані центри в Україні 

Відповідно до Конвенції ООН про права дитини кожній дитині гарантовано право на свободу, особисту недоторканність і захист, зокрема від усіх видів насильства, образи, недбалого та жорстокого поводження з нею, експлуатації, сексуальних зловживань, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють. Конвенція зобов’язує вживати всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних та освітніх заходів, спрямованих на захист дітей від усіх форм насильства.

Але від початку війни в України проблема порушень цих прав ще більше загострилась. Лише згідно офіційних даних Офісу Генерального прокурора, станом на 30 жовтня 2023 року, 13 українських дітей постраждали від сексуального насильства, 2003 дітей вважаються зниклими, 19546 дітей – депортовані. 

Щоб забезпечити дотримання прав та свобод дитини, з 2021 року МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» (УФГЗ) імплементує проєкт «Впровадження моделі Барнахус для захисту дітей-постраждалих від насильства» за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні та Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх. 

Українська мережа за права дитини зібрала інформацію про модель Барнахус та як саме вона допомагає захищати права дитини в Україні. 

Що таке: центр «Барнахус»?  

У перекладі з ісландської мови barna hús – «будинок для дітей». Ключова задача спеціалістів центру Барнахус – отримати свідчення дитини, не завдавши їй емоційної шкоди. 

Відео про центр Барнахус у Вінницькій області, джерело YouTube @healthrightukraine132  

До роботи у центри за моделлю Барнахус залучені працівники усіх служб і органів, які реагують на виявлені випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми. Між собою співпрацюють представники правоохоронних органів, кримінального судочинства, служб захисту дітей, а також медичні працівники та працівники сфери захисту психічного здоров’я. Їх мета – допомога дітям, які постраждали від насильства та підтримка родини цих дітей.    

«Адрес та номерів телефонів центрів Барнахусу не публікуємо на загал. Цю інформацію знає поліція, до якої спершу мають звернутись із заявою про факт вчинення насилля. Після оформлення заяви потім людей спрямовують до спеціалістів центру», – зазначає Галина Костащук, психологиня центру Барнахус на Черкащині.

Хто може звернутись до центру Барнахус? 

Спеціалісти працюють з усіма дітьми до 18 років, які стали жертвою або свідками злочинів, пов’язаних із усіма формами насильства. Відповідно, до спеціалістів можуть звернутись батьки чи опікуни неповнолітніх дітей, які не є кривдниками.   

«Діти також і самі можуть звернутись за допомогою до центру Барнахус. Проте участь законних представників є необхідністю», – зазначає Мар’яна Гевко, психологиня центру Барнахус на Тернопільщині, що створила громадська організація Міжнародний благодійний фонд «Українська фундація громадського здоров’я» (УФГЗ) за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.  

Які принципи діяльності центру?  

Уся діяльність центру спрямована на проведення процесуальних дій. Та крім цього дитині та сім’ї надається комплексна соціальна, психологічна, правнича, медична та інша допомога. Надання послуг у центрі ґрунтується на таких загальних принципах: 

• приділення першочергової уваги найкращим інтересам дитини в усіх заходах і рішеннях; 
• недопущення дискримінації та забезпечення рівного доступу і ставлення до всіх дітей;
• невідкладності кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно дитини та першочерговості його розгляду в суді;
• гарантування права на справедливий суд, захист у кримінальному провадженні і захист процесуальних гарантій для потерпілих, свідків і підозрюваних; 
• поваги та неупередженого і небайдужого ставлення до дитини та близьких членів сім’ї, що не є кривдниками, з боку суб’єктів, що залучені до діяльності у центрі; 
• індивідуального підходу до дитини, в тому числі з урахуванням її вікових та інших особливостей; 
• комплексного реагування на потреби дитини; 
• конфіденційності.

У центрі до уваги беруться індивідуальні характеристики дитини, такі як вік, стать, рівень зрілості, життєвий досвід, належність до меншин, наявність фізичних, сенсорних чи інтелектуальних порушень, а також соціальне та культурне середовище, у якому живуть діти. 

Для чого залучають міждисциплінарну команду та хто в неї входить?   

У «Барнахусі» проводяться мультидисциплінарні та міжвідомчі заходи, організовані «під одним дахом» у дружніх до дітей умовах. Співпраця представників різних відомств дозволяє уникнути (повторної) травматизації дитини, забезпечує результати в найкращих інтересах дитини та всебічно оцінити ситуацію. 

До складу міждисциплінарних команд з питань соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, на постійній основі входять представники: 

• Служби у справах дітей (відповідають за координацію мультидисциплінарної команди)
• Уповноваженого підрозділу територіального органу Національної поліції України;
• Центру соціальних служб
• Центру надання соціальних послуг. 

За потреби, до складу мультидисциплінарної команди можуть залучатися представники центрів із надання безоплатної правової допомоги, закладів освіти та/або органів управління у сфері освіти, закладів охорони здоров’я та соціального захисту населення, громадських об’єднань, благодійних організацій, волонтери, науковці тощо.  

«Але адвокат та спеціаліст служби у справах дітей є обов’язковими членами мультидисциплінарної команди», – наголошує Мар’яна Гевко. 

Яка структура центру Барнахус? 

Структура діяльності всіх «Барнахусів» передбачає заходи в умовних «чотирьох кімнатах», вбудованих у мультидисциплінарне та міжвідомче середовище. Спеціалісти різних установ співпрацюють, щоб забезпечити ретельно збалансоване втручання, яке відповідає потребам кожної дитини.  

Кімната для фіксації показань дитини. 

З дитиною має спілкуватись психолог. У розмові можна використовувати відео, аудіоапаратуру, адаптуючи запитання відповідно до віку, рівня розуміння та розвитку дитини.

В іншій кімнаті (для прослуховування) присутні члени мультидисциплінарної команди: представники суду, прокуратури, органів слідства, а також законний представник, захисник дитини, психолог та адвокат підозрюваного або обвинуваченого, за необхідності представник органів опіки та піклування, судово-медичний експерт та перекладач. 

При цьому члени мультидисциплінарної команди можуть бачити та чути все, що відбувається з дитиною: які запитання їй ставлять, які відповіді дає дитина на поставлені запитання. Але дитина не може бачити присутніх членів команди та почути їх. 

Допит фіксується на відео та використовується в суді під час основного провадження, якщо буде висунуто обвинувальний акт. Це дає змогу провести один допит, і дитина може не з’являтися в суд без гострої потреби. 

Фото: ГО «Право на здоров’я» (HealthRight International) 

Кімната для медичного огляду та лікування. 

Медична експертиза, дружня до дітей, проводиться спеціалізованими та висококваліфікованими фахівцями, з якими центр уклав договір. 

Головною вимогою проведення будь-яких маніпуляцій є мінімізація втручання, чутливий до дитини підхід, ретельне пояснення дитині зрозумілою для неї мовою сутності та завдань запланованих дій. Дитина після (або її законний представник, якщо вік менше) має надати згоду на проведення таких дій. Якщо дитина не хоче проводити якусь процедуру – не можна примушувати її.   

За необхідності, в центрі можуть оцінити стан здоров’я дитини та надати медичну допомогу.   

Кімната для обстеження та лікування психічного здоров’я. 

Усім дітям пропонується оцінка їхнього психічного здоров’я та психологічного стану. Спеціалісти можуть надати кризову підтримку чи супроводжувати дитину і сім’ю, що не є кривдниками дитини.

«У центрі Барнахус мають працювати принаймні два психологи, один фахівець із соціальної роботи та координатор. Також треба технічне обладнання, на яке теж потрібні кошти. Але громада може знайти ресурси на діяльність центру, якщо дійсно захоче», – вважає Мар’яна Гевко.

Де розташовані центри? 

Місце створення центру Барнахус має важливе значення. Від цього залежить доступ до послуг, забезпечення недоторканності приватного життя та безпеки дитини. Тому приміщення має бути в окремій будівлі у знайомому дітям середовищі. Наприклад, у їхньому житловому районі. Або такий центр можна створити у лікарні поблизу.   

Сам простір має бути нейтральним, доступним для людей з інвалідністю. Меблі та матеріали у приміщенні повинні бути безпечні для дітей різного віку та на різних етапах розвитку, в тому числі для дітей з особливими потребами. Для забезпечення конфіденційності потрібно обладнати окремі, звукоізольовані зони. 

Важливо! «Барнахус» облаштований у такий спосіб, щоб унеможливити контакти між жертвою та ймовірним злочинцем. «Барнахус» забезпечує пряме спостереження за співбесідою з дитиною з боку мультидисциплінарної команди, яка перебуває в іншій кімнаті.

Яке юридичне підгруддя роботи центрів Барнахус в Україні? 

У своїй діяльності центр керується:

• Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року;
• Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;
• Європейською конвенцією про здійснення прав дітей;
• Міжнародними стандартами щодо правосуддя дружнього до дитини та іншими міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади, іншими нормативно правовими актами. 

Який алгоритм роботи? 

Слідчий, якому повідомили про факт насилля має внести повідомлення до Єдиного реєстр досудових розслідувань (ЄРДР). Потім він повідомляє координатора Барнахусу та готує постанову про скликання мультидисциплінарної команди. 

Склад спеціалістів залежить від випадку і може включати: слідчого, прокурора, адвоката дитини, психолога Барнахусу, спеціаліста служби у справах дітей, лікаря. 

У визначений час команда збирається  та планує ведення випадку. Обговорюють, які  слідчі дії необхідно робити, як їх організувати з урахуванням інтересів дитини. А також, яку саме допомогу необхідно надати дитині та родині. 

Потім відбуваються слідчі дії за графіком. Після цього, фахівці Барнахусу ведуть комунікацію зі службою у справах дітей, щодо надання дитині необхідних послуг. 

«Така модель роботи передбачає безпеку для дитини та комплексність допомоги. Діти, які проживають травмуючі ситуації потребують чутливого підходу і Барнахус це забезпечує. З практики: діти озвучують наступне “в інших умовах я б це не розповіла”, “дякую за підтримку”. Також, в рамках роботи даної моделі підтримка надається і родині, що є надзвичайно важливо, оскільки важливі дорослі поруч є опорою для дитини», – зазначає Мар’яна Гевко. 

Як проходить допит дитини?  

Допит дитини у центрі проводить психолог як посередник, відповідно до вимог ст. 226 КПК. 

Іноді допит проводиться в порядку, передбаченому ст. 225 КПК «Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні». Тоді дитина знаходиться у кімнаті центру та через психолога відповідає на питання сторони обвинувачення, сторони захисту та інших учасників слідчої дії (вони можуть спілкуватись з психологом онлайн, перебуваючи у залі суду). 

Важливо: участь у допиті інших учасників слідчої дії не має бути очевидним для дитини. 

Усі питання мають бути дружніми до дитини. Законний представник, психолог, лікар (у разі присутності) мають право заперечувати проти запитань чи їх формулювань. Психолог ставить запитання дитині в зрозумілій їй формі з урахуванням вікових та інших особливостей такої дитини, а також обставин правопорушення. 

Показання дитини фіксують на відеокамеру. Про запис дитині обов’язково повідомляють.   

«Безоцінковість, готовність слухати, чесність, інформування дитину про все, що і як буде відбуватися, спокій фахівця, який взаємодіє – це усе допомагає дитині розкритись. Також важливі й загальні умови простору: тепло, світло, кольорові меблі, м’який килим, смаколики», – розповідає Мар’яна Гевко.

У виключних випадках, якщо є необхідність у проведенні повторного допиту, його, за можливості, проводять за участі того самого психолога. Під час повторного допиту дитині забороняється ставити питання, які були з’ясовані.  

Хто може створити центр? 

Заснувати центр по методиці «Барнахус» можуть місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Центр є підконтрольним та підзвітним органу, який його утворив. Центр може бути юридичною особою, яка має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку зі своїм найменуванням, штампи та бланки або структурним підрозділом іншого закладу соціального чи іншого спрямування.

Діяльність Центру повинна відповідати критеріям діяльності надавачів соціальних послуг у наданні кризової підтримки та соціального захисту дитини та близьким членам сім’ї, що не є кривдниками.

До утворення центру та його роботи можуть долучатись підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання, іноземні неурядові організації, міжнародні організації, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги. 

 Що ще почитати на тему «Барнахус»:  

• Правовий аналіз роботи моделі «Барнахус» в Україні (підготували Олівія Лінд Халдорссон і Тамара Бугаєць за дорученням Департаменту захисту прав дитини Директорату протидії дискримінації), 2021 рік https://rm.coe.int/legal-analysis-ukr-web/1680a317f5 
• Збірка матеріалів із впровадження моделі «Барнахус» в Україні (підготували о Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя за підтримки ЮНІСЕФ в Україні) https://www.unicef.org/ukraine/media/20941/file
• Запис першого форуму «Роль моделі Барнахус в системі захисту прав дитини»  https://www.youtube.com/watch?v=CDTyV96CPT0 

Читайте також поради спеціалістів у матеріалі: «Що робити батькам, якщо вони дізнались про факт насильства над дитиною?»

Матеріал підготовлений ГС «Українська мережа за права дитини» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Фото обкладинки: UNICEF